Ціни на паливо, в першу чергу, залежать від вартості нафти.
Як пише Главком, в Україні з одного бареля (158 літрів) «чорного золота» виходить більше 60 літрів нафтопродуктів, так що частка нафти в собівартості бензину може сягати 30%. Для порівняння, у розвинених країнах НПЗ сучасні, і вихід бензину з одного бареля може складати і 100 літрів. Друга важлива складова – курс долара. Зростання його на одну гривню автоматично додає приблизно 80 копійок до вартості літра палива на АЗС.
Далі у вартість палива входять податки (зокрема акциз і ПДВ), витрати підприємства (зарплата, оплата комунальні послуги і так далі), закладений прибуток.
Треба відзначити, що ще 15 років тому Україна забезпечувала потреби в бензині і дизпаливі за рахунок власного виробництва. Сиру нафту (своєї – тільки близько 20% необхідного) купували за кордоном, в основному в Росії, і потім перетворювали її в різні нафтопродукти на шести вітчизняних нафтопереробних заводах. Частка імпортних бензинів і дизпалива була мінімальна, це був свого роду іміджевий продукт: «ось дивіться, яка ми крута мережа АЗС – у нас навіть іноземне паливо є».
При цьому, як нагадують експерти ринку, з вартістю палива регулярно відбувалися дивні речі. Барель і долар росли – бензин в Україні дорожчав, що цілком логічно. Нафта падала в ціні, гривня зміцнювалася – бензин знову дорожчав, що було нелогічно абсолютно.
На сьогоднішній день в Україні ситуація геть інша. Залишився лише один діючий НПЗ – Кременчуцький. Є ще Шебелинський газопереробний завод, але, як зрозуміло з назви, він спеціалізується на газі, і його внесок у виробництво дизпалива і бензину – до 5%. Загалом тепер частка вітчизняних виробників, становить плюс-мінус 20%. Решта – імпорт.
У даний час обсяг вітчизняного ринку бензину і дизельного палива складає близько 8,8 млн тонн щорічно. У 2019 на дизпаливо припало 7 млн тонн, решта – бензин. При цьому в минулому році 40% нафтопродуктів було завезено з Росії, 37% – з Білорусі. Близько 3% імпорту припало на Литву, Польщу і морські поставки (в останньому випадку країна походження палива не уточнюється, воно може бути звідки завгодно).
Таким чином, вартість левової частки палива, що продається на українських АЗС, впливає за великим рахунком, не ціна нафти на світовому ринку, а те, за якою ціною бензин і дизпаливо продають нам російські та білоруські трейдери.
Цікаво, що поставки бензину і дизельного палива в квітні 2020 року збільшилися в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 7%, попри скорочення споживання, викликане карантином.
«При цьому збільшився не тільки імпорт, але і виробництво палива усередині країни, на наших НПЗ. Дизпаливо – зростання 15%, в порівнянні з квітнем минулого року, бензин – взагалі 60%», – розповідає «Главкому» директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. На його думку, зростання імпорту і внутрішнього виробництва – наслідок низьких цін на світлі нафтопродукти, через що вітчизняні компанії-власники АЗС вирішили про всяк випадок зробити собі запаси палива. А попит, як відомо, народжує пропозицію.
Але, як вважає експерт з транспорту громадської організації «Євро-патруль» В’ячеслав Коновалов, нинішні ціни на більшості українських АЗС все одно завищені: «Середня вартість бензину повинна бути 17-18 гривень за літр, деякі трейдери говорять, що за нинішньої собівартості рентабельно продавати і по 13 гривень».
