Деякі автомобілісти купують паливо про запас на кілька місяців вперед і зберігають каністри в гаражі. Але, наприклад, в зимову пору року потрібно використовувати спеціальні сорти бензину, інакше з машиною можуть бути проблеми.
Так, дизельне паливо може бути річним, зимовим і арктичним: різниця полягає в кристалізації парафінів. У бензину теж є свої особливості, крім октанового числа і екологічного класу. У жовтні на заправках перестають реалізовувати річний бензин аж до квітня наступного року. Головна різниця між сезонними видами палива полягає в тиску насичених парів бензину (ДНП). Якщо даний показник буде надлишковим, то бензин буде згорає завчасно, а якщо недостатнім, то – не запалиться взагалі.
Наприклад, у літнього бензину ДНП досягає 35-80 кПа, у зимового – 35-100 кПа. Другий випаровується помітно швидше. Влітку їздити на такому бензині не можна через ризик детонації, під час яких можуть пошкодитися поршні, пригоріти клапани і з’явитися задираки на стінках циліндрів.
Зимовий бензин має більш легкий фракційний склад: вищий відсоток стійких добавок, які википають при температурі 70 градусів. При запуску двигуна в холодну погоду необхідно, щоб пароутворення було саме таким для того, щоб суміш добре запалала. Якщо в зимову погоду бензин не буде випаровуватися належним чином, то двигун не зможе працювати безперебійно. Якщо ж запуск все-таки відбудеться, то силовий агрегат може троить. Недогорілі пари виявляться в каталізаторі, а весь вузол цілком почне перегріватися. Все це загрожує ушкодженнями каталітичного нейтралізатора.
