Зима для мене завжди той ще виклик, особливо за кермом. Холод, ожеледиця, засніжені дороги — все це додає клопоту, а ще й пальне летить, як вода. Але я знайшов кілька способів тримати ситуацію під контролем, і це реально працює.
Що ще варто
Ось, наприклад, прогрів двигуна. Раніше я завжди думав, що машина має постояти хвилин 15, щоб добре прогрітися. Але виявилося, це марна трата часу й пального. Тепер я даю мотору буквально кілька секунд після запуску, і відразу рушаю, але обережно, без різких розгонів. Так двигун прогрівається під час їзди, і все працює, як треба.
Ще я зрозумів, що не варто возити зайвий “мотлох” у багажнику. Кожен додатковий кілограм — це зайва витрата. Раніше в мене в машині лежало купа всього “на всяк випадок”, але, чесно, більшість із цього ніколи не знадобилася. А багажник на даху, який я раніше тримав просто так, теж зняв — тепер машина ніби легше дихає.
Еко-водіння теж крута штука. Тепер я намагаюся передбачати, коли треба скинути швидкість, і замість того щоб гальмувати в останній момент, просто забираю ногу з газу. І, знаєте, так набагато спокійніше їдеться.
А щодо підігріву сидінь чи обігріву скла — раніше я вмикав усе одразу, як сів у машину. Тепер включаю це тільки за потреби, і як тільки стає тепло, вимикаю. Це не тільки економить пальне, а й не перевантажує систему.
Ну і шини — це те, про що я тепер завжди пам’ятаю. Якщо тиск низький, машина тягнеться важче, а пальне витрачається швидше. Тому перевірка тиску стала для мене обов’язковою, особливо взимку.
І ще одна штука — зимові рідини. Я завжди перевіряю, чи залив зимовий склоомивач, бо коли його нема, це капець: або нічого не видно, або все замерзло. А так і зручно, і безпечно.
Тепер зимові поїздки для мене вже не такі стресові. Маленькі хитрощі, але вони реально працюють і економлять час, нерви та гроші.
