За свою 15-річну кар’єру у «Формулі-1» Льюїс Хемілтон встиг переписати безліч рекордів «Королівських перегонів». На сьогоднішній день британець є рекордсменом за кількістю перемог та поулів.
А в майбутньому сезоні Льюїсу може підкоритися ще кілька гучних досягнень – у тому числі рекордне восьме чемпіонство, яке зробить його титулованим гонщиком в історії «Ф-1». Вже багато букмекерських контор пропонують коефіцієнти на переможця «Формули-1» і одним з найімовірніших тріумфаторів являється Льюїс Хемілтон. Слід додати, аби вигідно робити ставки на спорт, слід дізнатись про актуальні промокоди від БК за посиланням – https://metaratings.ru/bonuses/promokody/.
Свою першу гонку за кермом «Макларена» Хемілтон провів у 22 роки – непоганий показник, але це й близько не рекорд (57 місце в історії «Ф-1»). А ось кому це досягнення підкорилося, то це Максу Ферстаппену. З огляду на нинішні правила, які забороняють брати участь у Гран-прі «Формули-1» неповнолітнім гонщикам, 17-річний дебют голландця можна назвати вічним рекордом.
Що стосується наймолодшої перемоги в історії «Ф-1», то і тут Ферстаппен випередив свого головного конкурента за минулим сезоном. У цьому випадку можна було б сказати, що 18-річний тріумф Макса продиктований насамперед тим, що «Формула-1» серйозно омолодилася за останнє десятиліття: навіть Леклер отримав першу перемогу раніше за Льюїса. Але в той же час за цим показником Хемілтон поступився ще й двом гонщикам зі свого покоління – Алонсо і Феттель – а також легендарному Брюсу Макларену, що виступав ще в середині минулого століття.
А ось наймолодшим чемпіоном Хемілтон все-таки побував, хоч і недовго: 2010-го Феттель оновив рекорд, вигравши свій перший титул лише на кілька місяців раніше за Льюїса. Це було єдине досягнення британця, де фігурували слова «наймолодший».
Як ми знаємо, на перших етапах Льюїс стабільно штампував подіуми, а здобути дебютну вікторію зміг лише у своїх шостих перегонах у «Ф-1». Що цікаво, у номінації «Найкоротший шлях до першої перемоги» Хемілтон поступився не лише недосяжному Багетті. Швидше за Льюїса свій дебютний тріумф у «Формулі-1» відсвяткували такі пілоти, як Жак Вільнев, Емерсон Фіттіпальді, Клей Регаццоні, а також ще кілька гонщиків з 1950-х.
У березні 1983-го пілот «Макларена» Джон Уотсон на міській трасі в Лонг-Біч видав один із найяскравіших перформансів в історії «Ф-1»: уродженець Белфасту виграв гонку, стартувавши при цьому з 22-го місця! В історії «Формули-1» не знайшлося іншого такого пілота, який зміг би здобути перемогу з такою низькою стартовою позицією.
За свою 15-річну кар’єру Хемілтон і близько не підібрався до рекорду Уотсона: на шляху до перемоги Льюїс відігравав максимум 13 позицій. Судячи з усього, це досягнення Хемілтон вже ніколи не підкориться, адже неможливо виграти гонку, стартувавши 22-м, коли в пелотоні всього 20 машин.
У формульній кар’єрі Хемілтона було лише дві команди. Спочатку йому пощастило потрапити до топового «Макларена», а потім був неймовірно вдалий перехід у «Мерседес», завдяки якому британець і переписав безліч існуючих рекордів. Як ви розумієте, шукати нову стайню у Льюїса особливої мотивації не було. Тому дотягнутися до результату легендарного Мосса йому було просто нереально: Стірлінг вигравав у складі п’яти різних команд – «Мерседеса», «Мазераті”, «Вануолла», «Купера» та «Лотуса».
Досить іронічно, що Хемілтон переписав безліч рекордів «Формули-1», але так і не зміг перевершити досягнення пілота, який провів у гоночних умовах лише 12 кіл, та й то за кермом безнадійного аутсайдера. Маркус Вінкельхок є наочним прикладом того, що вписати своє ім’я в історію «Ф-1» можна, взявши участь лише в одному Гран-прі.
Зоряна година німецького пілота пробила в домашній гонці на «Нюрбургрингу». Маркус був єдиним пілотом, який наважився стартувати на дощовій гумі, за що і був нагороджений лідерством на момент зупинки гонки.
Зрозуміло, що боротися за перемогу на скромному «Спайкері» було нереально: Вінкельхок швидко віддав перший рядок, а трохи згодом і зовсім зійшов з дистанції. Це була перша та остання гонка у кар’єрі німецького пілота. А це означає, що Маркус лідирував у всіх перегонах, у яких брав участь.
Зведення рекордів – це, швидше, відбиток в історії, ніж спосіб визначення кращого з кращих. Велич того чи іншого пілота полягає зовсім на сухих цифрах. Отже, кожен уболівальник має право для себе особисто обрати свого героя.
