Коли машина вже знаходиться на «зебрі» , а пішохід тільки робить крок на перехід, ситуація для водія складається не на його користь. Якщо інспектор оформив адміністративний матеріал і виписав ухвалу, розраховувати на успішне оскарження, як правило, не доводиться: формально порушення вже зафіксовано, і довести протилежне буває вкрай складно.

Штраф за порушення на нерегульованому пішохідному переході майже неможливо оскаржити, якщо пішохід ступив на “зебру” після того, як автомобіль уже почав рух. ПДР вимагають, щоб водій завжди “давав дорогу”, тобто не змушував пішохода змінювати швидкість чи напрямок руху. Будь-яка примусова зупинка чи прискорення пішохода трактуються як порушення, а сучасні системи відеофіксації чітко фіксують ці моменти, незалежно від того, коли саме пішохід ступив на перехід.

Причини неможливості оскарження штрафу досить прості. По-перше, поняття “дати дорогу” за ПДР зобов’язує водія зменшити швидкість або зупинитися, щоб пішохід міг перейти дорогу без перешкод. По-друге, пішохід має пріоритет на “зебрі”, і водій зобов’язаний передбачати його появу та бути готовим зупинитися. По-третє, відео з камер чи реєстраторів поліції фіксує взаємодію автомобіля з пішоходом, що достатньо для накладення штрафу за ст. 122 КУпАП.

Багато водіїв помилково вважають, що якщо пішохід далеко, можна проїхати, але навіть один крок пішохода чи зміна його траєкторії вже вважається порушенням. Навіть якщо пішохід з’явився раптово, водій зазвичай визнається винним, оскільки не вжив усіх заходів для безпечного проїзду переходу.