«Євробляхи»: чи будуть усі рівними перед законом

До України вже завезено за сірими схемами до 2,5 мільйона машин. Що далі?

Була п’ятниця і кінець робочого дня. Для Києва з його постійними заторами на дорогах це найскладніші години для автоводіїв. Особливо в центрі міста.

То тебе нахабно підрізає якийсь крутелик на «Порше», то мажор на «Мерседесі» преться і на жовтий, і на червоний. Дай йому дорогу!

Тож мене вразила витримка Сергія, водія таксі: нуль емоцій на такі порушення Правил дорожнього руху. Він вів свій універсал «Ауді А6» мовчки і  впевнено, обережно вибираючись із заторів.

— Для вас, бачу, це вже не перша власна машина. Їздите чудово.

— З десяток було, не менше, — з готовністю підтримує розмову таксист. — Цю нещодавно придбав. Їй 12 років, віддав 3,5 тисячі євро. Класне авто.

— Литовські номери. У країнах Балтії купували?

— Так. Звідти сам і пригнав. Купував через знайомих. Не довіряю посередникам. Можуть кинути.

Чи поменшає в Україні автомобілів з номерами держав ЄС? Фото з сайту nakipelo.ua

«Я за довіреністю представник литовської фірми»

Через день зустрілися із Сергієм у новому затишному кафе на Хрещатику. Він погодився розкрити деякі секрети з кухні процвітання бізнесу із завезення в Україну автомобілів з реєстраційними номерами  країн Євросоюзу. Це переважно машини без розмитнення, сплати податків і зборів.

— Є два шляхи використання авто за такою схемою, — пояснює Сергій. — Перший — через спеціально створену фірму, яку може, до речі, спокійно відкрити в країнах ЄС будь-який українець. У Литві найнижчі податки, простіше пройти техогляд. Тому через тамтешні компанії, які за документами  мають на балансі великі автопарки для нібито власних потреб, ідуть до нас основні потоки машин. За схемою транзиту (з терміном перебування в Україні 5—10 днів) або тимчасового ввезення. На 90 днів або на рік. На рік — це для іноземних громадян. Я, наприклад, за договором, який підписав з  однією з таких литовських фірм, її представник. Техпаспорт на мою машину належить цій юридичній особі.  Але маю право використовувати транспорт як вважаю за потрібне.

— А який другий шлях тимчасового використання авто іноземної реєстрації?

— Через фізичну особу, громадянина країни ЄС. Іноземець, скажімо, поляк за твої кошти  купує нібито собі машину, яку ти особисто підібрав або замовив через фірму, дає тобі довіреність, і ти нею користуєшся.  Юридично вона власність іноземця, але тут, в Україні, ти господар авто. Нібито тимчасовий, а фактично назавжди. Попався на порушенні транзитних вимог, заплатив штраф 8,5 тисячі гривень — і їздиш далі.

І таких, як мій співрозмовник, власників євроблях, які вміло користуються прогалинами в митному  законодавстві, в країні вже сотні тисяч. («Бляха» — по-польськи номер). Рік тому, за офіційними даними, до нас потрапили в режимі тимчасового ввезення півмільйона машин, а в режимі транзиту — близько 300 тисяч. Обсяг продажу на первинному ринку імпортних автомобілів, які були в користуванні, у січні — листопаді 2017 року порівняно з аналогічним періодом 2016-го зріс в Україні у 3,8 раза.

Законопроектів чимало, закону — жодного

«Із цим щось треба нарешті вирішувати, бо проблема з нерозмитненням євроблях  дедалі загострюється». Подібні заклики «якось ліквідувати» сірі схеми в «автошопінгу по-українськи» лунають давно і на різних рівнях. 26 травня минулого року з цього приводу чітко висловився Прем’єр-міністр  Володимир Гройсман. Під час «години запитань до уряду» в парламенті він зокрема сказав: «На базі комітету податкової і митної політики створено робочу групу. Ми готові до неї долучити свою позицію. Питання неодно­значне, і я просив би всіх нас проявити лідерські позиції, що дозволять нам зберегти державний інтерес. Треба обговорювати, знаходити вихід із цієї ситуації. Ми готові як уряд долучитися до цього процесу на базі комітету, але тільки після внесення пропозицій та узгоджень у парламенті».

Більш активні дискусії в комітетах парламенту та серед водіїв навколо законопроектів №№5624, 5624-1, 5561, 6238 і майже десятка інших з  приводу  машин іноземної реєстрації, що вже заполонили міста й райцентри не лише прикордонних областей, розгорілися після 6 вересня 2017 року. Саме того дня  понад 800  (за даними МВС) легкових машин з литовськими, польськими та іншими іноземними номерами заблокували центр столиці, а під стінами Кабміну відбувся багатолюдний мітинг. Власники євроблях, які об’єдналися у  громадську організацію «АвтоЄвроСила», вимагали  спростити процедуру розмитнення, скасувати акцизи, зменшити в кілька разів митні ставки на машини, що були в користуванні, і старіші за сім років.

Після тих подій законотворчий процес  щодо спрямування у правове поле фактично не контрольованої  ситуації з  навалою в країні нерозмитнених машин нібито прискорився. У листопаді 2017-го у ЗМІ   почалися  активні дискусії  навколо   законопроекту №7286 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності  за окремі правопорушення у сфері безпеки  дорожнього руху».  В  цьому документі  чимало   пропозицій і щодо розв’язання проблем з не розмитненими автомобілями на єврономерах.   «Встановити, що транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввезені на митну територію України більш ніж на 90 днів, — йдеться у цьому документі, — протягом десяти робочих днів з моменту такого ввезення підлягають державній реєстрації без зміни реєстраційних документів та номерних знаків їх реєстрації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Реєстрація єврономерів в МВС і прив’язка їх до реального водія, тобто  водія — громадянина України, дала б змогу, за задумом, автоматично зробити його прозорим перед законом і створити нарешті базу даних на автомобілі з іноземними номерами.

Але в громадській організації «АвтоЄвроСила», в якій вже налічується, як там стверджують, кількасот  тисяч водіїв з євробляхами (кожен сплачує 700 гривень членського внеску на рік), категорично висловилися проти таких пропозицій. «Це ніяк не вирішує питання зниження акцизів, чого ми добиваємося». Та й запропонована нібито проста процедура «поставте авто на облік і спокійно їздіть далі» має вельми складний механізм, дотриматися якого фактично неможливо для більшості водіїв, що тимчасово (у документах, а не в реальності) користуються нерозмитненими автомобілями. «Річ у тому, що ставити транспортний засіб на облік доведеться тому іноземцеві, на чиє ім’я його завозять, — пояснив журналістам Олег Назаренко, голова Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД). Причому в сервісному центрі МВС України за місцем проживання клієнта». Тобто за реальною адресою мешкання дійсного власника машини.

Розробити компромісний законопроект, який захищав би державний інтерес та влаштовував би й імпортерів, і лобістів Укравтопрому, і євробляхарів, непросто. На думку Ніни Южаніної, голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, основна причина, з якої власники авто з єврономерами не хочуть розмитнювати їх в Україні, — явно завищені ввізні мита та ПДВ. «Не в акцизному податку вся причина, — заявила  пані Южаніна в ефірі «5 каналу». — Є ще сплата ввізного мита — 8,5%, ПДВ — 20% вартості автомобіля. Тому ми повинні підійти виважено і на якийсь час ухвалити таку шкалу акцизного податку, щоб кожен охочий зміг привезти собі старий автомобіль. Лібералізацію слід застосовувати з коефіцієнтом залежно від віку авто».

У водіїв, і не лише тих, хто їздить нині на авто з литовською або польською реєстрацією, власні вимоги: вони хочуть, щоб в Україні було запроваджено європейський рівень зборів під час розмитнення та оформлення автомобіля, придбаного за кордоном. Усіх обурює, що під час розмитнення за машину треба заплатити вдвічі-втричі більше, ніж вона коштує. Сергій — таксист, з якого ми почали розмову про проблеми з євробляхами, підрахував: його «Ауді А6», за який він заплатив у Литві 3,5 тисячі євро, у разі офіційної легалізації коштуватиме йому 11 тисяч. «6 тисяч за розмитнення — чи не забагато!? Я готовий заплатити, як і більшість моїх знайомих, максимум 300—500 євро, щоб мати український техпаспорт на машину й українські реєстраційні номери».

«Ми пропонуємо в бюджет два мільярди доларів»

Ще півроку тому власники авто з іноземними номерами, які пікетували  у вересні  й Кабінет Міністрів, і Верховну Раду, активно підтримували «законопроект Володимира Парасюка» — №5567. Як пояснив журналістам сам народний депутат, «ми запропонуємо схему, за якою зникне необхідність регулярних перетинів кордону, а гроші замість кишень хабарників та іноземців потраплятимуть до бюджету. Вартість користування автомобілем з іноземною реєстрацією плануємо зробити фіксовану — 6000 гривень на рік. Спочатку буде встановлено тримісячний термін, протягом якого всі власники нерозмитнених авто будуть зобов’язані ви­їхати за кордон і повернутися, щоб заплатити збір і отримати тимчасову реєстрацію свого автомобіля в Україні. Буде розроблено номерні знаки з певним індексом з літер, який дасть змогу вирізняти автомобілі цієї категорії серед інших. Після цих трьох місяців усі, хто не легалізував свій автомобіль, відповідатимуть згідно із законом».

За останні місяці на автомобільному ринку чимало змінилося. На користь і власників, і потенційних покупців іноземних машин. За січень — жовтень 2017 року, за даними Державної фіскальної служби, на митну територію України імпортовано 123 тисячі автомобілів та сплачено до бюджету 17,4 мільярда гривень митних платежів. З них 56 тисяч — вживаних транспортних засобів, з імпорту яких сплачено 4,3 мільярда гривень. Такому зростанню сприяли зміни до Податкового кодексу щодо стимулювання розвитку ринку транспортних засобів, якими знижено в 10—20 разів ставки акцизного податку на легкові автомобілі (не нижчих від екологічного стандарту Євро-5), що були у використанні.

Чи змінили всі згадані нововведення вимоги власників не розмитнених авто з іноземною реєстрацією? Щоб довідатися про це, як кажуть, з перших вуст, кореспондент «Урядового кур’єра» запросив до редакції Олександра Чернявського, одного з керівників Всеукраїнської громадської організації  «АвтоЄвроСила». Він з готовністю приїхав.

— Які ви, Олександре, бачите шляхи виходу з явного конфлікту інтересів держави і власників машин з єврономерами?

— Наша позиція незмінна: ми за доступне розмитнення автомобіля (зокрема старішого за 5 років ) кожному українцеві. Значна частина співгромадян після обвалу гривні втричі може купити собі за кордоном вживану машину за 1,5—2,5 тисячі євро. Купуючи  на вторинному ринку в ЄС  вживане авто виробництва країн цієї спільноти, куди ми прагнемо, новому власникові — громадянинові  Євросоюзу це в середньому обходиться  у 50—150 євро. Максимум 300. Чому ми в Україні повинні платити за розмитнення машин, що були у вжитку, 2—6 тисяч євро? У Польщі, до речі, де податки вважаються високими, за умови вартості автомобіля тисяча євро митні та податкові збори обходяться в 394,9 євро.

— Що ви конкретно пропонуєте?

— До ухвалення парламентом європейського рівня ставок розмитнення  автомобілів ми пропонуємо і депутатам, і урядовцям одноразово піти таким шляхом для повної легалізації всіх нерозмитнених в країні машин з іноземною реєстрацією: кожен її власник-українець платить державі фіксовану суму — 500 євро. Для бюджету країни це будуть одночасно додаткові мінімум два мільярди доларів. У цьому разі сплата ПДВ, акцизу, ввізного мита скасовується. Не буде вам ні корупції, ні хабарів, ні вимагання. Заплатили  в бюджет конкретну чітко визначену  суму — і питання  з євробляхами на певний час закрили. Доки не знайдемо компромісних рішень з інших питань щодо іноземних машин, які були в користуванні.

О. Чернявський стверджує, що про таку  пропозицію у парламенті знають.

Як розв’язуватимуть цю досить актуальну і соціально чутливу проблему, покаже час, можливо, ближче до виборів різного рівня. Я ж схиляюся до висновків, які зробив народний депутат Роберт Горват. «Проблема автомобілів з іноземною реєстрацією, — пише пан Горват на своїй сторінці у Facebook, — остаточно зникне тільки тоді, коли пересічний українець зможе придбати необхідне йому авто за ціною, не вищою за середню в Європі, а для цього в Україні має бути цивілізований ринок вживаних автомобілів».

Володимир ГРОЙСМАН,
Прем’єр-міністр України:

 — Я вважаю, що закон має бути один для всіх. Не має бути когось обраного на будь-яких номерах. Має бути загальна система розмитнення в Україні. Якщо є якісь ставки непомірні, давайте про це говорити. Але завозити автомобілі, які ніде ніким не реєстровані і на яких часто скоюють злочини, щодо яких неможливо нічого з’ясувати, — це ненормально. З цього питання ведеться робота в комітеті парламенту. Треба буде радитися з фракціями, щоб навести в цьому питанні лад. Ніхто не хоче нічого злого стосовно автомобілістів, але треба знаходити правильні рішення, які будуть робити всіх рівними перед законом. Я думаю, що більшість українців із цим погоджуються.

Про те, як розв’язувала аналогічну проблему сусідня Молдова, читайте в одному з наступних номерів «УК»

джерело