В Україні вже 10-й рік триває боротьба за виживання вітчизняного автопрому. Про проблеми галузі та можливі варіанти їх вирішення – прес-секретар “Богдану” у своєму блозі.
У травні 2018 року заводи випустили 442 транспортні засоби, у той час як за аналогічний період 2008 року з конвеєрів зійшло понад 39 тис. автівок. Минулого року ЗАЗ припинив виробництво Ланосів, а черкаський завод Корпорації «Богдан» вже три роки не виробляє легкові автомобілі. Без швидких антикризових кроків автобудування взагалі можна втратити, і тоді про запуск прибуткового та перспективного напрямку електромобілів в Україні доведеться забути.
Змарновані здобутки
Згідно зі статистикою Держстату, розквіт автобудування в Україні припав на 2003-2008 роки. Наша держава увійшла у десятку найбільших виробників легкових автомобілів у Європі. У 2008 році Україна випустила майже півмільйона автівок і випередила Австрію, Фінляндію, Болгарію, Угорщину, Румунію, Словенію і навіть Швецію з її «Саабами» і різними моделями Volvo. Автобуму сприяла низка законів на підтримку вітчизняних автозаводів, які Верховна Рада ухвалила наприкінці 90-х – початку 2000-х рр.
На піку розквіту автопромисловості Україна вступає до Світової організації торгівлі на програшних для українських виробників умовах, а уряд ухвалює рішення згорнути державні програми підтримки. Це стало початком кінця потужного машинобудування в Україні. Довершила справу економічна криза, яка підірвала світову фінансову стабільність. Це спричинило справжній обвал на ринку автомобілів: виробництво в Україні скоротилося на 84% – із 401 599 одиниць у 2008 році до 65 700 у 2009 році.
Саме напередодні кризи в Черкасах з’явився новий автоскладальний завод з найсучаснішим обладнанням і двома незалежними конвеєрними лініями, які могли випускати транспортні засоби різних класів та моделей одночасно. Його будівництво почалося у 2006 році, коли ринок і попит на автівки показував тенденцію до зростання. Зважаючи на це, українські автовиробники сподівалися й надалі нарощувати виробничі потужності та розширювати експортні можливості. Тому будівництво надсучасного автозаводу у той час було виправданим та економічно вигідним.
Як все починалося
З моменту відкриття 20 червня 2008 року черкаський «Автоскладальний завод №2» залишається єдиним заводом повного циклу, який був побудований за часів незалежності виключно на вітчизняні інвестиції у рекордно короткі строки. Корпорація «Богдан» вклала у його будівництво та оснащення $330 млн. На ці кошти закупили і встановили імпортне максимально автоматизоване обладнання з унікальними комплексами зварювання, лакофарбування та електроосадження. Високий технологічний рівень підприємства забезпечив йому співпрацю з одним із лідерів світового автомобілебудування – компанією Hyundai, з якою був підписаний договір на виробництво моделей Tucson и Elantra XD.
Заводські приміщення розкинулися на площі у 20 га і дозволяли 3 300 робітникам працювати у кілька змін. Корпорація «Богдан» потурбувалися і про екологію регіону: підприємство обладнали німецькими лініями з очищення води та повітря, які перешкоджають шкідливим викидам потрапляти в атмосферу.
З такими вихідними даними стартував процес виробництва у Черкасах. За підсумками першого року новий завод випустив 88 318 легковиків. Втім за вдалим початком настали важкі часи – криза, СОТ і провальна державна політика. Вже у 2009 році з конвеєрів підприємства зійшло лише 11 387 машин, тобто виробництво впало на 87%.
Боротьба на виживання
Красномовним є той факт, що незважаючи на труднощі, черкаський завод активно боровся за ринок. До 2012 року він налагодив серійне виготовлення та експорт за кордон власних моделей: Богдан-2110, 2111, 2310. Підприємство також завзято шукало нових міжнародних партнерів, одним з яких стала китайська компанія JAC. Завдяки цій співпраці до кінця 2013-го в Черкасах вдалося запустити повномасштабне виробництво седана JAC J5.
Втім ситуація в галузі лише погіршувалася і наразі більшість автобудівників опинилися на межі банкрутства і повної зупинки виробництва. Не став винятком і черкаський автозавод: вже три роки він не випускає легковики. Робота продовжується лише у напрямках комерційних пікапів та вантажівок, а також воєнної техніки. Оскільки з 2014 року АТ «АК Богдан Моторс» переорієнтувалася на проектування військових автомобілів, щоб задовольнити нагальні потреби української армії.
З того часу завод представив санітарні автомобілі Богдан-2251, командирські позашляховики Богдан-2351, всюдиходи Богдан-63172, броньовані Барси-6 і 8. Останні, до речі, регулярно потрапляють у авторитетні рейтинги найкращих розробок вітчизняного ОПК, а їхній рівень бронезахисту відповідає стандартами НАТО. Втім виробничий та інноваційний потенціал заводу може бути втрачений через відсутність державної підтримки. На сьогодні він завантажений лише на 10%, а кількість працівників знизилася з трьох тис. до кількох сотень осіб.
Чи є вихід?
Змінити становище можна лише за допомогою системних змін у законодавстві та державній політиці, скориставшись передовим досвідом розвинутих країн. Для прикладу, у США, щоб захистити автопром, планують запровадити 25% мито на ввезення імпортних машин і запчастин до них. Україні також потрібно замислитися над запровадженням антикризових заходів, які підтримують вітчизняну автопромисловість.
Державна політика також повинна законодавчо врегулювати та сприяти створенню в Україні машинобудівних кластерів – об’єднань автовиробників. Це дасть їм змогу працювати в кооперації, реалізовувати спільні проекти з інжинірингу та проектування нових транспортних засобів, залучати та шукати міжнародних партнерів і просувати свою продукцію за кордон. Кластеризація вже стала звичною практикою для середніх та малих підприємців Європи, уряди європейських країн фінансують програми, які передбачають створення кластерів. А в Україні на сьогодні є лише 1 приклад успішного кластеру – в авіаційній галузі.
Також владі необхідно працювати над залученням інвестицій та поліпшенням інвестиційного клімату. Адже 1 євро, вкладене у транспортну сферу, приносить 3 євро прибутку. А 1 робоче місце в автобудуванні створює 8 – 10 робочих місць у суміжних галузях – продажах та логістиці, сервісному і гарантійному обслуговуванні, техогляді і ремонті.
Потрібно зменшити або тимчасово звільнити підприємців від податків і надати виробникам можливість реінвестувати кошти від прибутку у розвиток та модернізацію заводів. Це дозволить стимулювати виробництво і знизити вартість готової продукції, від чого виграють, в першу чергу, українські споживачі, які зможуть купувати доступні та якісні сучасні автівки.
