Паливний ринок, зокрема і дизельного пального, за місяці війни переформатувався, витримав кризу зміни каналів постачання та дефіциту ресурсу. Чи витримає він екзамен на якість взимку, перевірили спеціалісти Інституту споживчих експертиз, які провели велике дослідження дизельного пального на українських АЗС.
Які мережі перевірили експерти та за якими параметрами
До України йде похолодання і значне пониження температури, що, як відомо, негативно впливає на характеристики дизельного пального. «Солярка» за низьких температур перестає «текти», може перетворитися на «кисіль» і в кінцевому підсумку авто їхати перестане. Саме тому його якість має таке важливе значення під час морозів. Більш того, під час війни питання якості «дизеля» взагалі має стратегічне значення, оскільки на ньому працює не тільки транспортна інфраструктура, а й ЗСУ.
Для дослідження якості дизельного пального відбори відбулися на території всієї країни. Відібрано 19 зразків «звичайного» дизельного пального у наступних мережах – ОККО, WOG, SOCAR, SHELL, KLO, PRIME, ZOG, АВІАС, AMIC, AVANTAGE 7, CHIPO, BVS, БРСМ-нафта, Neftek, U.GO, BILL OIL, ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ, ПАТРІОТ, ЄВРО 5. Крім того, у ряді мереж були придбані зразки преміальних сортів дизельного палива.
У лабораторії всі зразки пройшли перевірку на відповідність ДСТУ за найважливішими параметрами: гранична температура фільтрації, температура спалаху в закритому тиглі та вміст сірки.
Експерти розділили результати, отримані в лабораторії на зони – зелену та червону. У першу потрапили мережі, результати яких відповідали всім нормативам і мали «запас міцності» за якістю, та червону – мережі, паливо в яких не відповідало нормативам чинного ДСТУ. Зазначимо, що у військовий час дозволено реалізувати пальне навіть застарілого стандарту ЄВРО 3, тому формально учасники червоної зони «в законі». Тут вже кожен має робити висновки самостійно.
Хто потрапив до Зеленої зони
Із загальних 19 зразків «звичайного» дизельного пального тільки 8 мереж зуміли потрапити в групу лідерів.
Пальне від SOCAR, ОККО, WOG, KLO, PRIME, ZOG,. AVANTAGE 7 і CHIPO відповідали всім вимогам ДСТУ 7688:2015. Отож, для початку було перевірено головний для водіїв параметр – морозостійкість. В лідерській групі «стандартний» дизель витримує мінус 20 (ZOG,. AVANTAGE 7), мінус 21 (KLO), мінус 22 (PRIME, CHIPO), мінус 23 і 24 тримають дизель у ОККО та SOCAR. А ось WOG взагалі є рекордсменом – мінус 26, що є майже «арктичним» значенням..
Ще один важливий параметр – температура спалаху дизельного палива. Цей показник може дати відповідь, чи не потрапляли в солярку сторонні компоненти. Норматив – не нижче 55 градусів Цельсія. Найкращий результат показав зразок SOCAR (70 °С), у інших учасників також виявлено «запас» (WOG 67 °С, ОККО (65 °С). Такі результати – чіткий маркер заводського походження пального.
Ну а що з головним ворогом екології та паливної системи – сіркою? Сірка «вбиває» нейтралізатори і сажеві фільтри, а вилучення її з палива досить важкий і дорогий процес. Крім того, сірка – небезпечна речовина, оксиди якоі потрапляють в повітря з вихлопом, і далі ми цим дихаємо на вулицях. За українськими стандартами (аналогічними Євро 5) вміст сірки в паливі допускається не більше 10 мг/кг. У всіх учасників зеленої зони шкідлива сірка була нижчою за норматив, найменше – у «євродизелю» PRIME (6 мг/кг), а також KLO і SOCAR (по 7 мг/кг).
Чи виявилося преміальне дизельне пальне преміальним
Багатьох автомобілістів цікавить питання, чи варто переплачувати за «іменний» сорт? З абсолютною впевненістю можна сказати, що у випадку дизельного пального – однозначно так. Експерти виявили, що майже всі зразки «преміуму» виявилися дійсно арктичними, причому навіть з «запасом». Яким чином мережам вдається знаходити дефіцитне в Європі дизельне пальне арктичного класу, загадка. Але факт, що воно таки заїздить в Україну в товарних масштабах.
Які можна зробити висновки? Після періоду великого паливного дефіциту, проблем з наявністю дизеля зараз нема, і це гарна новина. Але якість продукту, який продається, не завжди викликає позитивні емоції. Дослідження показало, що порушень якості досить багато, хоч вони і не завжди значні. Тому все ж варто довіряти мережам, які не йдуть на компроміси з якістю. А якщо морози вдарять сильніше, варто заправлятися лише арктичними сортами, щоб не зупинитись в далекій дорозі десь у полі.
