Управління механічною трансмісією – одна з найскладніших водійських наук. Той, хто може їздити “на механіці”, в наш час може вважати себе наполовину професіоналом. Маємо кілька порад задля досягнення такого рівня.
Недарма в деяких країнах сьогодні за вміння їздити “на механіці” видають особливі водійські “права”. Майстерність їзди з ручною (не автоматичною, механічною – МКП) коробкою передач полягає у правильному алгоритмі маніпуляцій з педаллю зчеплення, акселератором та важелем перемикання передач. Але для початку зовсім трохи теорії.
Щоб автомобіль міг їхати на різній швидкості та по різній дорозі, між двигуном та колесами встановлена коробка передач із набором шестерень. Шестерні потрібно перемикати між собою, обираючи ту чи іншу передачу. Зробити це можна лише при розімкнутому зчепленні і малих обертах двигуна.
У машини з “автоматом” за всі три дії відповідає автоматика – вона скидає оберти валів у коробці, розмикає зчеплення, пересуває шестерні та піднімає швидкість обертання валів (і коліс). “На механіці” все це доводиться робити водієві.
Для правильного поводження з МКП є кілька умов
-
- Натискати зчеплення можна лише при відпущеному акселераторі
- Пересувати важіль МКП можна лише при натиснутому зчепленні
- Відпускати зчеплення можна лише плавно, інакше двигун може заглохнути, а машина буде неприємно смикатися
- Оптимальний діапазон обертів більшості двигунів – десь 2000 – 4000 об/хв, і в цих межах треба тримати стрілку тахометра під час руху, підбираючи відповідну передачу.
Рушаємо з місця
Щоб плавно, не заглушивши двигун, передати обертовий момент на колеса і зрушити, треба спочатку натиснути педаль зчеплення, увімкнути першу передачу і плавно відпустити педаль зчеплення. В момент, коли зчеплення почне змикатися, ви відчуєте навантаження на двигун – в цей момент треба додати обертів двигуна десь до 2000 – 2500 об/хв.
Типові помилки при рушанні:
-
- Водій відпускає зчеплення надто довго, дуже повільно на всьому ході педалі. Насправді змикання зчеплення відбувається приблизно в середині ходу педалі, і треба навчитися ловити цей момент, щоби не затягувати процес рушання.
- Коли автомобіль тільки починає рухатися, водій кидає педаль зчеплення, машина смикається, двигун глохне. Не поспішайте кидати зчеплення, коли машина починає рух, відпускайте педаль так само повільно до кінця.
Розганяємося
Коли водій розігнав автомобіль до достатньо високих обертів двигуна (3000 – 4000 об/хв), потрібно переходити на наступну вищу передачу. Треба відпустити акселератор, натиснути зчеплення, увімкнути наступну передачу, плавно відпустити зчеплення (можна швидше, ніж при рушанні з місця) і без затримки натиснути на газ. Якщо дорожні умови дозволяють, розгон можна продовжувати до наступного перемикання на чергову вищу передачу. Коли машина розганяється на підйомі, оберти треба тримати більш високими і перемикатися на вищу передачу при більш високих обертах, ніж на рівній ділянці.
Уповільнюємося
При гальмуванні або природньому уповільненні машини треба слідкувати, аби двигун від надмірно низьких обертів (зазвичай нижче 1500 об/хв) не почав давати збій – смикатися, глохнути. В такому випадку треба переходити на нижчу передачу. Це робиться за таким самим алгоритмом, що і під час розгону. Якщо машина втрачає швидкість та оберти двигуна під час руху на крутий підйом, перемикатися на нижню передачу треба раніше, не даючи обертам впасти до критично низького рівня
Крейсерський режим
Тривалий рух на одній швидкості треба узгоджувати не лише з вимогами безпеки та ПДР, а й з тахометром. З метою економії палива та ресурсу двигуна рекомендується вмикати найвищу передачу, при цьому оберти будуть залежати від робочого об’єму мотора, типу палива, завантаження машини. Найбільш типові показання тахометра для сімейного автомобіля – порядку 2800 – 3200 об/хв.
