Зимові шини – це технічно складний елемент автомобіля, чутливий до умов експлуатації, проте при правильному догляді їх термін служби можна значно продовжити. На це впливають умови зберігання, стиль водіння та правильне введення шин у роботу.

У холодну пору важливо регулярно перевіряти тиск у шинах, оптимально раз на два тижні та перед тривалими поїздками. Недостатній тиск прискорює зношування боковин і погіршує зчеплення з дорогою. Необхідні значення вказані у посібнику з експлуатації або на лючку бензобака. Після монтажу шин або ремонту підвіски слід виконувати балансування коліс та регулювання кутів установки, щоб забезпечити рівномірний знос і уникнути вібрацій.

Глибина протектора зимових шин має бути не менше 4 мм. Менший протектор знижує безпеку та збільшує ризик аквапланування. Не рекомендується поєднувати шини різних моделей або з різним ступенем зношення, особливо взимку, оскільки це погіршує керованість і може спричинити аварійні ситуації.

Нові шини потребують “накочування”: перші 800-1000 км слід дотримуватися плавного стилю водіння, уникати різких розгонів і гальмувань, щоб шипи та контактна пляма сформувалися правильно. Для збереження властивостей гуми шини слід регулярно мити м’якими засобами, видаляючи бруд, сіль та реагенти, особливо з протектора.

У регіонах із мінливою погодою важливо вчасно змінювати шини, адже їхнє використання за плюсової температури скорочує ресурс. Також слід уникати різких гальмувань та пробуксовок, особливо на шипованих шинах, щоб не розхитати та не втратити шипи, що знижує зчеплення на льоду.

Зимова гума є ключовим елементом безпеки, який впливає на гальмівний шлях, керованість і стабільність автомобіля. При правильному зберіганні, обкатці та регулярному контролі шини можуть служити до п’яти-шести сезонів, зберігаючи свої експлуатаційні характеристики.