Самообслуговувані автомийки стали популярним вибором серед водіїв, які хочуть помити авто самостійно та заощадити гроші. Проте не всі режими на таких мийках однаково ефективні. Автослюсар розповів журналістам, які режими варто обирати, а яких краще уникати.

Головний фактор – це обладнання та якість хімії на конкретній мийці. В одних місцях потужні апарати та якісні миючі засоби, що дозволяє швидко усувати бруд. В інших потужність знижена, через що миття займає більше часу та витрачається більше коштів. Тому важливо уважно підбирати режими.

Найоптимальніший варіант – активна піна, яка розм’якшує забруднення та полегшує змивання. Важливо не наносити її на сильно нагрітий сонцем кузов – хімія швидко висихає і може пошкодити гумові та пластикові деталі. Краще спочатку охолодити авто водою та почекати хвилину-дві для кращого ефекту засобу.

Режим “шампунь” містить мало активних речовин і більше підходить для холодної пори року або легких забруднень. Для більшості випадків вигідніше використовувати піну – результат миття буде помітнішим і довговічнішим.

“Шампунь із щіткою” іноді небезпечний для лакофарбового покриття – щітки часто зношені та забиті піском, що призводить до подряпин. Краще застосовувати власну губку для очищення складних ділянок кузова.

Режим “шампунь з водою” корисний лише при дуже щільному шарі бруду; за середнього забруднення він мало допомагає та лише збільшує витрату миючих засобів.

Фінальний етап – ополіскування. Зазвичай достатньо холодної чистої води, тепла потрібна лише при сильних забрудненнях. Додаткові опції – їхня користь залежить від якості обладнання та стану фільтрів.

Нанесення воску створює тонку захисну плівку, додає блиску та покращує водовідштовхування. Але без використання на завершення “осмосу” – очищеної демінералізованої води – на кузові залишаються розводи та плями.

“Осмос” – ключовий етап для видалення залишків хімії та воску, який робить покриття рівним та чистим. Якщо фільтри забиті та використовується звичайна вода, уникнути розводів не вдасться.