В умовах війни проблеми з заправкою бензином певного сорту – не рідкість. Тож як бути, коли бензин є, але не тієї марки?
Певно, для початку варто нагадати, що принципова відмінність між сучасними видами бензину одна – октанове число. Воно має бути такої величини, яка позначена в заводський інструкції до машини, також зазвичай ОЧ вказується на лючку бензобака: А-92, А-95, А-98 тощо.
Багато які з моделей автомобілів допускають використання одночасно бензину А-92 та А-95
Тут ми коротко скажемо про сутність цього показника, а кому нецікаво, той може відразу переходити до наступного абзацу. Октанове число визначає детонаційну стійкість пального, тобто – його спроможність протистояти неправильному, вибухоподібному згоранню (детонації) паливної суміші в циліндрі.
Якщо двигун часто працює з детонацією, його деталі прискорено зношуються, аж до аварійного руйнування – наприклад, поршня. До детонації схильні сучасні двигуни, особливо високофорсовані, тобто з великим ступенем стискування – тому їм і потрібні високооктанові бензини.
Потрібен А-95, але є лише А-92
Перш за все, подивіться на лючок бензобака зсередини або зазирніть у мануал, що їздить у вашому бардачку. Там може бути написано: “Бензин з октановим числом не менше 92 (RON)”. Тобто ви могли “все життя” заправляти машину “дев’яносто п’ятим”, не знаючи про те, що “дев’яносто другий” теж годиться. Але мусимо попередити: якщо будете шукати дані про потрібний вашій машині бензин в інтернеті, зважайте на джерело: буває, що один той самий автомобіль на ринках різних країн налаштований під різні сорти бензину.
Детонація – серйозний ворог двигуна, але на більшості моторів електроніка може її здебільшого приборкувати
Але що робити, якщо вашому авто виробником приписано саме А-95? В абсолютній більшості випадків мотор працюватиме на “дев’яносто другому” без жодних помітних відхилень. Насправді велика кількість моделей двигунів зовсім не “бачить” між цими двома сортами різниці, адже так звана паливна карта та параметри запалювання прописані в їхньому блоці управління саме таким чином.
При цьому чимало моделей двигунів працюють на низькооктановому паливі з ускладненнями, які електроніка двигуна намагається пом’якшити. В результаті водій може помітити падіння потужності, смикання машини, перевитрату пального, а у гіршому випадку можливий і перегрів двигуна. Врешті-решт справа може навіть закінчитися прогоранням прокладки головки блока, руйнуванням поршнів і пошкодженням клапанів.
