Сучасні автомобілі стають все більш технічно складними. У них з’являється маса систем, заботащіхся про екологію, паливної економічності, але при певних обставинах здатних довести двигун до капітального ремонту.
Почнемо з того, що двигуни всіх сучасних авто виробники не рекомендують прогрівати. Під це налаштовують і системи упорскування палива, які дають збагачену суміш, щоб мотор гарантовано завівся «на холодну». Подібне рішення ефективно тільки в теплу пору року і при м’яких європейських зимах. У нас ситуація інша.
При сильному морозі сучасний двигун вже погано справляється зі своїми завданнями, а навантаження різко зростають. Адже агрегату потрібно прокачати масло, прогріти поршні, циліндри і шатуни. В результаті ресурс шатунно-поршневої групи знижується, а якщо ще й форсунки забиті брудом, то вони починають просто лити паливо в циліндри. В результаті з’являється детонація, яка також не продовжує життя «движку».
Така корисна система як «старт-стоп» теж може піднести неприємні сюрпризи. Спочатку її створювали для економії палива, але згодом з’ясувалося, що шкоди від такої екологічної «приблуди» набагато більше.
Справа в тому, що будь-який двигун розрахований на певну кількість пусків, а «старт-стоп» збільшує це кількість в тисячу разів. При цьому кожне відключення мотора тягне зупинку маслонасоса, а кожен пуск збільшує навантаження на шатуни і інші поверхні, що труться. В результаті виходить ситуація, коли масляна плівка на труть поверхнях стоншується (маслонасосів адже відключається на кожному світлофорі), і деталі, що труться стикаються один з одним. Це викликає знос деталей двигуна і утворення задирів на стінках циліндрів.
Ще одна система з області екології – катколлектор, який розміщують поруч з двигуном. При нашій якості палива, нейтралізатор швидко забивається сажею і починає руйнуватися. Його керамічні частинки засмоктує всередину мотора, що, знову ж таки, викликає задираки. А вони тягнуть масложер і втрату потужності агрегату.
Нарешті, система турбонаддува на малооб’ємних моторах також не додає ресурсу «серця» автомобіля. Сучасна турбіна розкручується до немислимих обертів, при цьому температура в ній зростає і може доходити до 1000 градусів. Збільшуються і навантаження на сам двигун.
А якщо врахувати, що масляний картер на даунсайзінгових моторах невеликих розмірів, то мастило просто не в змозі ефективно охолоджувати і двигун, і систему наддуву. Звідси у «малокубатурніков» велика витрата масла на чад, а турбіна рідко доживає до 100 000 кілометрів. Несолодко доводиться і двигуну, в якому мастило просто кипить і втрачає свої захисні властивості. В результаті ресурс такого мотора рідко перевищує 150 000 км.
