Зізнайтеся, вам теж знайоме відчуття, коли біля заправки закрадається думка залити дорожчий 95-й бензин, ніби машина від цього стане жвавішою та економнішою. Насправді ж у більшості випадків це лише додаткові витрати, які нічим не окупляться. Щоб зрозуміти, чому так, варто пригадати трохи історії. Колись наші дідусі їздили на 76-му і навіть 66-му бензині, і це здавалося нормою. Згодом на ринку з’явилися 92-й, 93-й і 95-й, а сучасні спорткари взагалі вимагають мінімум 98-го чи навіть 100-го.
Здавалося б, чим вище октанове число, тим краще, але це небезпечна помилка. Усе пояснюється властивостями пального. Октанове число – це показник стійкості палива до детонації, тобто неконтрольованого займання. Якщо суміш у циліндрах спалахує сама по собі, замість контрольованого вибуху від іскри виникають мікровибухи, які руйнують поршні та клапани. Важливо й те, що 92-й бензин горить швидше, ніж 95-й. І якщо нові двигуни оптимізовані під більш повільне згоряння, то старі “Жигулі” чи інші класичні авто просто не витримають такого режиму: від регулярного використання високооктанового палива можна отримати прогорілі клапани або навіть пошкоджені поршні.
Часто водії запитують, чи можна змішувати різні сорти. В екстрених випадках – так, мотор не зламається від разового коктейлю, але постійно робити цього не варто. Проблема полягає у присадках, які додають виробники для підвищення октану. Як вони поведуться разом, передбачити неможливо. Тому краще уникати експериментів і не перетворювати змішування на звичку.
А тепер головне питання: чи є сенс переплачувати за 95-й? Теоретично його згоряння відбувається повільніше, що забезпечує трохи вищу ефективність і потенційно кращу динаміку. Але на практиці різниця настільки мізерна, що відчути її можна хіба що на лабораторному стенді, а не на звичайній дорозі. Відгуки про “перетворення машини” після переходу на дорожчий бензин – радше ефект самонавіювання. Натомість витрачені кошти краще вкласти в якісну олію чи своєчасне обслуговування.
Щоб остаточно зняти сумніви, достатньо відкрити лючок бензобака. Якщо там написано 95(92), це означає, що виробник радить використовувати 95-й, але допускає й 92-й без шкоди для мотора. Так, може трохи знизитися динаміка, проте економія з часом стане суттєвою. Загальне правило просте: двигуни зі ступенем стиску до 10 цілком нормально працюють на 92-му, і ризик детонації мінімальний. Заливати у них 95-й – це все одно, що витрачати гроші дарма, а подекуди ще й шкодити двигуну.
У часи карбюраторів мало сенс іноді використовувати паливо з вищим октаном, щоб “пропалити” нагар. Але сучасні мотори з електронікою та чутливими датчиками лише страждають від таких експериментів. Сьогодні 92-й бензин нікуди не зник і чудово підходить навіть для нових моделей. Наприклад, Lada Vesta офіційно рекомендує 95-й, але на практиці спокійно працює й на 92-му. Важливо лише, щоб октанове число відповідало заявленому, адже питання якості пального залежить від добросовісності АЗС.
У підсумку все просто: різниця між 92-м і 95-м полягає лише в антидетонаційних властивостях. Змішувати їх можна лише у випадку крайньої необхідності, а постійно заправляти старі автомобілі 95-м – шкідливо. Розраховувати на серйозний приріст потужності чи економії не варто, бо він занадто малий, щоб виправдати витрати. Тож краще довіряти не міфам і рекламі, а рекомендаціям інженерів, які проектували ваш автомобіль.
