На тлі кризи з паливом, що триває вже другий місяць, на заправках все частіше можна зустріти біопаливо, або як його ще називають — «спиртовий бензин». У його плюсах та мінусах розбирався «Телеграф» .
Суміш бензину та спирту – що таке біопаливо
Біопаливо – це свого роду «суміш» традиційного палива та біоетанолу, простіше кажучи спирту, отриманого з рослинних компонентів, наприклад, кукурудзи. Тому такий вид палива ще називають «спиртовим» бензином. Якщо сировиною для отримання спирту використовуються не рослинні продукти, отриманий з нього етанол не може обзаводитися приставкою «біо».
Даний вид палива став альтернативним для автомобілів у багатьох країнах світу, а основними його виробниками та споживачами у світі вважаються США та Бразилія. Біопаливо дозволяє заощаджувати нафту для виробництва традиційного бензину, а також вважається більш екологічним, оскільки має менше хімічних сполук, які через викиди із вихлопної труби потрапляють в атмосферу.
Щоправда загалом частка біопалива у світовому споживанні палива поки що мізерна і становить від 3 до 4%.
Біопаливо в Україні – допомога в кризу
Потенційно Україна має величезні можливості для виробництва біопалива, оскільки, будучи одним з головних виробників зернових у світі, має велику кількість сировини, з якої можна виробляти «біоетанол».
Біопаливом в Україні за даними Інституту споживчих експертиз, у 2021 році торгували 4 мережі АЗС – БРСМ-Нафта, Авіас, Моttо та регіональна BVS. Цікаво, що хоч «спиртовий» бензин до війни коштував на 4-5 гривень за 1 літр дешевше за звичайний (через різницю в акцизах), його не надто охоче купували.
З початком бойових дій та утворенням дефіциту різниця в ціні значно знизилася, наприклад, у мережі АЗС «БРСМ-Нафта», мабуть, найбільшого продавця біопалива, традиційний бензин марки A95euroPlus коштує – 51,99 грн, а марка A95 Біо – 50,99 грн. .
«На даний момент біопаливо це скоріше альтернатива відсутнім традиційним бензинам. З автогазом та дизелем ситуація загалом більш-менш нормальна, а от бензину не вистачає. На щастя наша мережа має можливість виробництва біопалива – коли в заводський бензин А95 додається 32% зневодненого етилового спирту, що навіть покращує його якість. Крім того, оскільки біоетанол виготовлений з української сировини, тим самим ми стаємо навіть менш енергозалежними», — розповів «Телеграфу» директор з маркетингу та інновацій компанії «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук.
Про особливості ставлення до біопалива в Україні говорить директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
«Виробництво біопалива дуже специфічне і передбачає жорстке дотримання технологій та контроль якості, чого в українських реаліях не варто очікувати. Тому багато автовласників вважають за краще не купувати подібний бензин», — наголошує експерт.
Спиртовий бензин – «за» та «проти»
Загалом питання використання біопалива має масу своїх прихильників та противників, а кожна дана категорія має свої «за» та «проти».
Так, у перелік «за» біопаливо у його прихильників зазвичай входять:
- екологічність – використання біоетанолу з рослинних елементів суміші дозволяє зменшити кількість шкідливих викидів в атмосферу;
- відновлюваність – оскільки біоетанол виробляється з вирощених землі компонентів, його виробництво дозволяє берегти нафту, формування якої у землі відбуватися набагато повільніше, а запаси обмежені;
- економія коштів – загалом біопаливо коштує дешевше за традиційний бензин, хоча в Україні з початком війни ця різниця майже зникла, крім того, це дозволяє економити кошти при закупівлі традиційних нафтопродуктів імпортозалежним країнам.
«Проти» більше
У той же час, список «проти» виглядає ширше:
- перевитрата палива в порівнянні з традиційними бензинами;
- шкідливість для двигуна та паливної системи, зокрема, ймовірність роз’їдання спиртом її елементів;
- необхідність чіткого дотримання технологій та контролю якості;
- законодавче регулювання існує скрізь.
Багато сучасних авто, перш за все вироблені в США, обладнані адаптивними двигунами, які «підлаштовуються» під тип палива і тому його витрата не змінюється. Інша справа авто з старішими двигунами, там так – витрата може бути вищою приблизно на 10%», — стверджує Олександр Мельничук.
Що стосується шкідливості для двигуна, за словами прихильників біоетанолу, при дотриманні технології ця небезпека насправді перебільшена.
«Спирт у будь-якому випадку залишається агресивною речовиною, навіть з використанням різноманітних присадок, до того ж дане паливо має властивість «розпадатися» з часом і тоді шкода авто вже завдаватиметься. Тобто якщо паливо довго не купують на АЗС і втратило свою безпеку, автовласник, що заправився, може постраждати», — зазначає Сергій Куюн.
У зв’язку з останнім, за словами експерта, особливе значення має дотримання технології виробництва, контролю та законодавчого регулювання.
«У справі виробництва важливим є дотримання технології, наприклад, добавка в бензин не менше 30% біоетанолу, щоб паливо стало «альтернативним», як того вимагає закон. Але хто поручиться, що ця вимога виконується? Щоб контролювати продукцію, потрібна лабораторія, тобто нафтобазу, де зазвичай і заважають біопаливо, треба обладнати лабораторією і не випускати паливо без перевірки. Робитиме це виробник чи ні – надія лише на його чесність, оскільки держава цим питанням не займається. У результаті – власник купує сумнівне паливо, обпалюється і більше його не бере», — наголошує експерт у коментарі «Телеграфу».
Крім того, як пояснює наш співрозмовник, навіть правильно зроблене паливо може працювати не так добре, як має і тому мати недобру славу.
«Припустимо, ви приїхали на АЗС і в умовах відсутності бензину купили біопаливо і залили в бак, де у вас залишився традиційний бензин. Виходить нова суміш і куплене вами біопаливо набуває нових характеристик, передбачити які знову ж таки важко», — наводить характерний приклад Сергій Куюн.
