Україна знайшла заміну російському та білоруському пальному. Та попри налагоджене постачання більшість АЗС закриті. І це ще не найгірший варіант.
Донедавна Росія та Білорусь були найбільшими гравцями українського ринку нафтопродуктів. Чи не кожна мережа АЗС торгувала автогазом, дизелем або бензином російського та білоруського виробництва. На ці країни припадало до 60% нашого ринку.
Через залежність від двох сусідів та влаштовану Росією морську блокаду, Україна опинилась у скрутному становищі. У лютому РФ та Білорусь синхронно звели до нуля експорт нафтопродуктів на український ринок. Після бомбардувань [на початку квітня] Кременчуцького НПЗ та знищення близько 20 нафтобаз у країні, єдиним джерелом пального для ринку сьогодні залишаються маленькі виробники та країни Європи.
Ситуація майже загрозлива. Найбільші проблеми – у компаній Сході та Півдні країни, де відбуваються бойові дії. “Автогазу на АЗС вже майже немає, дизеля – також, бензину не буде через 7–10 днів”, – казав 20 квітня у коментарі LIGA.net власник мережі АЗС Prime Дмитро Льоушкін.
LIGA.net розібралася, чи стане гірше з пальним на АЗС.
Ніхто не думає про прибутки, головне – знайти паливо
Пошук пального – наразі одна з найголовніших проблем українського ринку нафтопродуктів. Блокада морських портів і зупинка постачань із Росії та Білорусі зруйнували більшість логістичних маршрутів. Руйнація Кременчуцького НПЗ і нафтобаз в обласних центрах України ситуацію в рази погіршила.
“Росіяни хочуть нас знекровити, завдаючи цих ударів, – пояснює директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. – Березень здебільшого ми пройшли завдяки пальному з Кременчуцького НПЗ. Для ринку це – болісна, але не смертельна втрата (руйнація Кременчуцького НПЗ. – Ред.)”.
Традиційно більшість обласних центрів України наповнювалися пальним диверсифіковано: частина об’ємів йшла від внутрішніх виробників, інша – морем чи залізницею з інших країн. Пальне зберігали на нафтобазах, а звідти – переправляли на бензовозах на АЗС.
Війна змусила шукати нові підходити. “Ми більше не купуємо великих об’ємів і не заповнюємо нафтобази, – таких відчайдухів вже немає. Всі працюють “з коліс” і возять пальне з Європи”, – говорить Льоушкін. Постачання, за даними Куюна, їдуть з різних куточків світу: від Польщі, Литви, Угорщини та Румунії до Німеччини, США, Нідерландів і Бельгії.
Також, за даними профільного видання enkorr, в Україні відновили роботу так звані міні-НПЗ, які виробляють пальне низької якості. Частково, їхню діяльність “благословив” уряд. У березні Кабінет міністрів дозволив продавати на заправках пальне класу євро-3 і євро-4. До цього АЗС могли торгувати пальним винятково класу євро-5.
“Інколи, щоб не залишитися без пального, доводиться перекуповувати вже продані об’єми з націнкою. Ніхто про прибутки навіть не думає. Знайти пальне та продати не у збиток – ось головне завдання”, – описують будні галузі у Нафтогазовій асоціації. Вона об’єднує 11 найбільших АЗС в Україні, включно з ОККО, WOG, Socar, KLO.
“Останні дні в Україну заїжджає щонайменше 10 000 тонн палива”, – заявив перший заступник міністра економіки Денис Кудін журналу Forbes. Його словами, цього достатньо, щоб задовольнити весь попит у країні. Для порівняння: у квітні 2021 року щоденно на АЗС продавалось 14 000 тонн пального, свідчать дані Держстату.
Є в Україні дефіцит пального чи немає – тема для палких дискусій.
З одного боку, за оцінкою Куюна, імпорт із країн Євросоюзу поки що не покриває всі українські потреби навіть наполовину. Статистику Мінекономіки він вважає завищеною. З іншого боку, уряд продовжує переконувати, що більшість проблем ринку вже позаду. Навіть попри те, що на АЗС продовжують діяти обмеження на продаж нафтопродуктів.
“Ворог розбив частину наших баз збереження пального, тому де-не-де спостерігається дефіцит. Можуть бути логістичні розриви, але ми розуміємо скільки необхідно загалом, і чітко бачимо баланс пального, яке потрібно країні”, – заявляв у інтерв’ю НВ прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Руйнівні наслідки війни для ринку ілюструють цифри від Консалтингової групи А-95. За оцінкою Куюна, з 24 лютого через бойові дії та брак пального кількість автозаправок, що працюють, скоротилася на 70%, попит обвалився на 30%. Для розуміння: до війни на українському ринку працювало близько 7500 АЗС, які продавали до 15 млн тонн палива на рік (2 млн тонн – автогаз, 5 млн тонн – бензин, 8 млн тонн – дизель). Це цифри за 2021 рік.
Прогнози на найближчі тижні – невтішні.
“На заході та у центрі України зараз більш-менш краща ситуація, ніж на сході та півдні – там, де відбуваються бойові дії. Частина АЗС розпродає залишки, нові партії вони закупити та доставити не можуть, такі АЗС зупиняться. Схожі ризики є в усіх компаній, але найбільші – в обласних”, – попереджають у Нафтогазовій асоціації.
Битва за ціну
Найгіршого сценарію можна уникнути, переконані в асоціації. Для цього, за її логікою, уряд має послабити регулювання цін на пальне на АЗС, яке діє з травня 2021 року. Різниця між ціною закупівлі, яка державою не регулюється, та вартістю продажу у роздріб – головний біль бізнесу майже рік.
“За таких роздрібних цін, як зараз, і дуже складній логістиці, доставляти з західних країн через всю Україну пальне для АЗС – збитково. Краще його продати оптовим покупцям”, – пояснюють в асоціації. Щоб виправити ситуацію АЗС неодноразово закликали владу відмовитися від державного регулювання цін на пальне.
З початком війни ці спроби у черговий раз відновилися, проте уряд у своїх рішеннях залишається непохитний. “Ми розуміємо бажання мереж АЗС отримати додаткову маржу через ризики. Але ідея державного регулювання полягає в тому, щоб збалансувати інтереси приватного бізнесу та суспільства”, – заявив Кудін Forbes.
У бізнес теж є свої аргументи.
На думку Льоушкіна, у регулюванні цін ще була економіка, коли в Україні працювала рівномірна логістика – паливо йшло як з моря, так і з півночі, сходу та заходу. Аргументи підприємця у цифрах: за його даними, на сьогодні середня оптова ціна на дизель на 4 грн дорожча, ніж на АЗС: 41,5 грн за літр проти 37,5 грн.
Щоб працювати у нуль дизель має коштувати на стелах від 42 до 43 грн за літр, пояснює він. Такої самої думки й Сергій Куюн з А-95. За його прогнозом, якщо уряд не змінить формулу регулювання цін, проблеми з пальним можуть ще більше посилитися.
А там де спостерігається дефіцит – неодмінно ростуть ціни, які вже коливаються в залежності від АЗС і пального в діапазоні 30-39 грн за літр. “Будемо сподіватись, що ми просто не все знаємо, а в уряді знають більше й роблять те, що треба”, – розводить руками Куюн.
