З початком війни в Україні почалися перебої з автомобільним паливом, бензин та дизель різко подорожчали. Проблеми з пальним також посилювалися рішенням США та інших країн запровадити нафтове ембарго проти росії. Тим не менш, українська влада вжила заходів щодо насичення вітчизняного ринку нафтопродуктів та зниження їх вартості, що, схоже, приносить свої результати, пише «Апостроф» .
Без Росії: ринок прийшов до тями і перебудувався
У перші дні війни ціни на автомобільне пальне в Україні значно підскочили, а в багатьох регіонах важко заправити машину. Насамперед це пов’язано з тим, що до 24 лютого Україна більшу частину потрібних їй нафтопродуктів імпортувала з Білорусі та Росії. Частина пального також приходила з Литви, але цей напрямок було перекрито білоруською владою ще до війни. Традиційні канали постачання миттєво зникли, і трейдери змушені були оперативно шукати нові джерела постачання.
Але на це потрібен час, тому спочатку вітчизняний ринок нафтопродуктів виглядав дуже проблемно: більшість АЗС не працювали взагалі, а ті з них, що пропонували товар, лякали покупців своїми цінами. Станом на 18 березня середня роздрібна ціна літра бензину А-95 становила 42,5 гривні, а дизельного палива – 43,4 гривні. При цьому на деяких АЗС пальне пропонувалося по 50 гривень/літр.
Ще більше ускладнювало ситуацію те, що зростання цін відбувалося не лише в Україні та не лише через війну. Цього року високі ціни на пальне склалися у всій Європі. Котирування нафти за останні місяці безперервно зростали. Якщо на початку зими вона коштувала близько 71 долар за барель, то перед нападом росії на Україну її ціна вже становила 97 доларів за барель.
Безумовно, початок повномасштабної війни у Європі викликало панічні настрої. Адже росія є одним із найбільших постачальників нафти та займає близько 10% світового ринку. І оскільки накладення ембарго на експорт є одним із традиційних заходів впливу на агресивні диктатури, європейські споживачі злякалися, що на ринку виникне дефіцит пального.
Тому вже за кілька днів після початку війни вартість нафти підскочила до рівня 150 доларів за барель.
Проте, як не дивно, така висока ціна протрималася недовго. Як наслідок, пішли вниз і ціни на нафтопродукти.
“Всього за два дні тонна бензину в Європі подешевшала на 200 доларів, а дизеля – на 340 доларів, або на 15-20%”, – говорить директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
Причина такої позитивної тенденції, на думку координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетьмана, полягає у ефективній роботі міжнародної дипломатії.
«Зниження ціни на нафту стало результатом успішної дипломатичної роботи, — каже експерт. — «Велика сімка» (США, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, Канада та Японія – «Апостроф») добре виконала своє домашнє завдання. Проведено переговори із країнами, які є провідними постачальниками нафти на світовий ринок. В результаті вони погодилися збільшити видобуток для того, щоб замінити російську нафту на випадок, якщо її експорт буде заборонено».
Першими зробили заяви про готовність надати додаткові обсяги нафти ОАЕ та Венесуела. Пізніше до них приєднався Іран. Це стало сигналом для ринку, що навіть якщо провідні економіки відмовляться від російської нафти, значного дефіциту на ринку не виникне.
«Водночас здобувачі нафти, зрозумівши, що у світі з’явилася нова країна-ізгой, охоче накинулися на жертву, прагнучи поглинути частку ринку, яку раніше займала росія», — каже Олег Гетьман.
Найцікавіше, що першими у списку бажаючих скористатися російськими проблемами виявилися країни, які Росія вважає своїми близькими союзниками та однодумцями – Іран та Венесуела. Ці диктатури, які протягом багатьох років перебувають під міжнародними санкціями, швидко розібралися, що нинішня ситуація дає їм унікальну можливість послабити тиск і збільшити доходи від нафтовидобутку та експорту.
На сьогодні повне нафтове ембарго проти росії запровадили США та Канада. Великобританія планує відмовитися від російських вуглеводнів до кінця 2022 року, а Європейський Союз поки що не готовий це зробити, хоч і планує суттєво скоротити імпорт нафти та газу з Росії.
«Вже сьогодні в Європі реалізується низка заходів, покликаних замістити російські нафту та газ, – каже Олег Гетьман. – Припинено процес закриття атомних електростанцій, розконсервуються деякі з закритих. Запускаються зупинені ТЕС. Будуються додаткові LNG-термінали для прийому газу зі США та Близького Сходу. Також вживаються додаткові заходи щодо розвитку відновлюваних джерел».
Ціни майже як до війни
У вітчизняних трейдерів зараз першочергове завдання — налагодити нові ланцюжки постачання, які відрізнятимуться складнішою та найдорожчою логістикою.
Також за умов війни роботі ринку пального не сприяла система державного регулювання цін, запроваджена у травні минулого року, хоча у мирний час вона, за свідченням експертів, непогано виконувала свою функцію, дещо обмежуючи цінові зловживання торговців.
Проте уряд докладає зусиль, аби полегшити проблему. Нещодавно було прийнято кілька рішень для того, щоб збільшити постачання пального та знизити його ціну.
Насамперед уряд переглянув формулу, за якою розраховується гранична вартість пального.
“Вона дозволить мережам АЗС включати до уваги ті додаткові витрати, які виникли після переорієнтації поставок з Білорусі та Росії на західний кордон України (Польщу, Румунію, Угорщину)”, – повідомила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Крім того, Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект, який передбачає повне скасування акцизу на пальне та зниження ПДВ з 20% до 7%. Ці рішення спрямовані на те, щоб знизити роздрібну ціну палива, оскільки ці податки становлять понад половину кінцевої вартості бензину та дизеля.
«Це абсолютно необхідні заходи, – вважає Сергій Куюн. — Частина з них розглядалася ще до війни через зростання цін на енергоносії. А з початком війни їхня актуальність різко зросла».
Нові правила гри на ринку нафтопродуктів, швидше за все, покращать ситуацію із постачанням. Проте вони мають і зворотний бік. Адже надходження від акцизу та ПДВ на пальне становлять помітну частину доходів державного бюджету. І ці гроші бюджет втратить.
Проте, на думку Олега Гетьмана, ця втрата не стане критичною.
«Сьогодні Україна отримує значну фінансову підтримку від інших країн та міжнародних фінансових інституцій, – каже експерт. – Цих коштів цілком достатньо, щоб компенсувати втрати від скорочення податкового навантаження на бензин».
У будь-якому разі, сьогодні можна з упевненістю констатувати, що запропоновані фахівцями та вжиті парламентом та урядом заходи суттєво покращили ситуацію на ринку нафтопродуктів України.
Зокрема, зараз ресурс уже можна купити більш-менш вільно, особливо у тилових регіонах, хоча деякі обмеження, як і раніше, зберігаються.
При цьому суттєво знизилася ціна палива. Минулого тижня вона різко обвалилася, і станом на 21 березня літр бензину на АЗС у середньому коштував 34,5 гривні, а літр дизеля трохи більше 37 гривень.
