До війни більше половини усіх поставок пального припадало на Росію та Білорусь. Зараз Україна змушена шукати альтернативу.
Держава вже зробила перші кроки до адаптації до нових реалій паливного ринку. Верховна Рада схвалила відміну акцизу на автомобільне пальне та зменшення ставки ПДВ з 20% до 7%.
Очікується, що закон набуде чинності одночасно із зміненою формулою розрахунку граничних цін на АЗС, яка враховує нові реалії з Євросоюзу.
Великі можливості
Важливу роль можуть і мають відіграти відділення міжнародних трейдерів в Україні – Shell, Socar, SNEL Energy, AMIC. Їхня перевага порівняно з українськими компаніями полягає у доступі до дешевого фінансування (і фінансування як такого), а також зв’язків на глобальному нафтовому ринку.
Shell. Дали у штангу із купівлею російської нафти, посипали голову попілом та обіцяли перерахувати якийсь прибуток від цієї операції Україні. Всім буде зрозуміліше, якщо просто буде виконувати свою роль та везти паливо в Україну. У Shell у Європі є НПЗ, трейдинг також на рівні.
Socar. Мільйони тонн продажів нафти та нафтопродуктів у всьому світі. Ультра-мега-нано-сучасний завод Star неподалік Туреччини. Ця компанія також може занятий місце звільнене росянами та білорусами.
SNEL. У цієї компанії великі можливості. Повідомлялося, що пан Димитриос Анифантакис, який купив мережу АЗС Glusco в Україні, має досвід роботи в Litasco, BP, Cargill SA і є чинним членом борду Motor Oil Hellas – грецького нафтопереробного гіганта. Саме зараз у нього є шанс показати свій трейдерський досвід.
AMIC. Згоріла нафтобаза в Бородянці – сильний удар, але у компанії є потужні офіси в Литві та Польщі, відмінне знання ринку України. Цим компанія може успішно користуватись особливо за умов вільного ринку і низьких податків.
Також лишається чимало українських компаній. У Європі багато нафтобаз та терміналів, де можна перехопити невеликі обсяги, які нецікаві великим постачальникам. Це може стати гарним шансом для розвитку.
