Прийдешня повна заборона двигунів внутрішнього згоряння – далеко не новина. Нюанс у тому, що відмова від ДВЗ на державному, регіональному, міському чи корпоративному рівні – справа, як не крути, добровільна. Хоча процес потихеньку йде: про рішення до 2030 або, в крайньому випадку, до 2035 року заборонити продаж автомобілів з ДВЗ оголосили багато європейських країн. Але не всі.
Наступним кроком до тотального ДВЗ-бану стала, схоже, конференція ООН зі зміни клімату COP26, що відбулася у шотландському Глазго. У рамках цього всесвітнього форуму угоду щодо заборони торгівлі автомобілями з ДВЗ до 2040 року підписали ще кілька відомих учасників глобального ринку – як автовиробників, так і країн.
Наразі зобов’язання щодо відмови від внутрішнього згоряння до 2040 року вже поклали на себе Ford, General Motors, Jaguar Land Rover, Mercedes-Benz, Volvo, китайська BYD та індійська Tata Motors. Деякі з цих виробників навіть готові прискорити процес. Volvo хоче завершити перехід до 2030 року, а автопарк Daimler, материнської компанії для бренду Mercedes, має припинити викидати CO2 в атмосферу до 2039-го.
На державному рівні зобов’язання відмовитися від ДВЗ до 2040 року вже підтримали Австрія, Азербайджан, Велика Британія, Гана, Данія, Домініканська Республіка, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Кабо-Верде, Камбоджа, Канада, Кенія, Кіпр, Литва, Люксембург, Марокко, Мексика , Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Парагвай, Польща, Руанда, Сальвадор, Словенія, Туреччина, Уругвай, Фінляндія, Хорватія, Чилі та Швеція.
До обов’язкового переходу до нульових викидів приєдналося кілька великих неавтомобільних компаній. Серед них – британська мережа супермаркетів Sainsbury’s, а також відома компанія-перевізник Uber. Знайшлися навіть окремі міста, які підписали угоду, незважаючи на політику їхніх рідних країн у цьому питанні – наприклад, найбільше місто Бразилії Сан-Паулу та столиця Південної Кореї Сеул.
Однак неважко помітити, що в цьому списку будівельників “зеленого” майбутнього поки що немає багато дуже серйозних імен. Так, а ні США, а ні Китай зобов’язань викорінити ДВЗ до 2040 року на себе не взяли. Як і Німеччина: німецькі офіційні особи заявили, що внутрішнього консенсусу з цього питання в країні досі немає, і державну позицію буде уточнено пізніше.
А з боку автовиробників у таборі “непідписантів” залишаються гіганти Volkswagen, Stellantis, Toyota. Чи означає це, що “зелена” енергія не однаково приваблює всіх – чи просто не всім подобається пов’язувати себе обіцянками на 20 років наперед?
