Уряд дозволив АЗС підняти ціни на бензин та дизпаливо. Кабінет міністрів вніс зміни до методики визначення середньої оптової ціни на бензин та дизпаливо, від якої АЗС можуть встановлювати надбавки. У заяві уряду вказано, що “до методики додані витрати на зовнішнє логістичне забезпечення та інші витрати, передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 27 доларів за тонну” . У ЗМІ порахували, що ціна може збільшитися на 55 копійок за літр бензину та на 61 копійок на дизпаливо. Що це означає, в ефірі Українського радіо коментував експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.
Леонід Косянчук вважає, що зміни, які відбулися на ринку нафтопродуктів, не пов’язані з обмеженням поставок білоруського бензину в Україну. “Є проблеми з білоруським постачанням, але, останнє рішення свідчить про те, що Уряд як приймав безпідставне та бедумне рішення щодо державного регулювання цін, так він і продовжує. Це свідчить про абсолютне нерозуміння тих процесів, що відбувалися. Вони не врахували той чинник, що наші імпортери купували пальне з премією, яка досягала до 40 доларів на тонні. І те, що вони дещо змінили методику розрахунків, практично ні на що не буде впливати, хіба що, за дивним збігом обставин преміальні мережі дають знижку саме таку, яку добавили до ціни отими 27-ма доларами на тонні. Я в такий збіг обставин не вірю, а коли дають таку знижку, очевидно, достукалися до уряду і сказали, що занижена гранична ціна”.
Експерт зауважує, що зміни торкаються саме для “преміальних” мереж, тому що “середній і найнижчий сегменти, так звані “лоукости” про таку ціну навіть і не мріяли”. На його думку, в цій ситуації ніхто не виграв, а лише програли споживачі. “Державний бюджет отримує свої податки ще на кордоні до початку продажу чи виробництва, чи на виробництві до початку продажу, тобто збільшення надходжень до державного бюджету не було, якщо це було на меті і не могло бути. 85% заправок в Україні про такі ціни навіть не мріяли, тепер вони можуть підвищувати такі ціни в залежності від своїх маркетингових міркувань. І за все заплатить кінцевий споживач”.
Нагадаємо, 14 травня уряд до завершення карантину встановив державне регулювання цін на бензин та дизпаливо. Навіщо кабмін зробив це, каже експерт, питання, на яке ніхто не може відповісти, тому що “причин вводити державне регулювання цін не було”. “Якщо зовнішній ринок підріс на 12%-17%, то внутрішній ринок – “аж” на 1,6 % – ніяких завищень ціни не було. Врешті-решт ми маємо визначитися, в якій державі живемо – з ринковим механізмом, або ми працюємо в режимі адміністративно-командного керування економікою, як це було при радянській владі. Я не бачу хто б виграв – ні уряд, ні держава, ні оператори ринку. Хіба що програми споживачі”.
Леонід Косянчук вважає, що це рішення не обґрунтовувалося. Адже, за його словами, якби було обґрунтування, був би і аналіз наслідків.
Про білоруське питання
Близько третини всіх нафтопродуктів на ринку України йде з Білорусі, каже Експерт Леонід Косянчук. “70% від споживання дизельного пального і 50% від споживання бензину це – білоруський імпорт. Але я би не занадто політизував би цю ситуацію. Там є внутрішні обставини, які призвели до зменшення поставок із Білорусі. Ми повинні розуміти, що на “Нафтан” ( крупна білоруська нафтова компанія – ред.) були накладені американські санкції, і Білорусь почала отримувати менше нафти з Російської Федерації, які також боялися потрапити під ці санкції. Виходячи з того, що Нафтан був “заточений” на внутрішній ринок, то виявився дефіцит. А, виходячи з того, що з першого червня Мозирський НПЗ, який працював здебільшого на експорт і на наповнення держбюджету Білорусі, став на планово-попереджувальний ремонт, то уряд Білорусі прийняв логічне рішення спочатку забезпечити внутрішні потреби, а потім уже думати про експорт. Тому були обмежені відвантаження по термконтрактах в бік України , в тому числі.Ми бачимо, що десь десь п’ята частина від того, що зазвичай ми отримували”.
Експерт не виключає, що секторальні санкції проти Білорусі можуть поглибити кризову ситуацію на ринку. “Звичайно, якщо Україна бездумно підпишеться під тими санкціями і введе свої. Навіть, якщо таке станеться, то жодної трагедії я не бачу. Україна – дуже диверсифікована держава, в плані постачання нафтопродукції. Є морський шлях, є інші джерела. І це може збільшити і власне виробництво”.
Про власне виробництво нафтопродуктів
Кременчуцький НПЗ – найпотужніше підприємство в Європі, зауважує експерт. Його можливості набагато більші, ніж використовуються зараз. “Він колись переробляв по 600-800 тисяч по місяцю. А зараз – 170-200 тисяч, – каже Косянчук, – вони не використовують свої можливості саме через те, що бензин у нас втратив популярність за рахунок скрапленого газу. І зараз саме час збільшити виробництво і вони навіть заявили, що вони можуть зробити це дуже легко”.
Нагадаємо, що заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко заявляв, що держава готова проінвестувати будівництво нового НПЗ. Однак, експерт у галузі нафтопродуктів, має щодо цього сумніви: “Розмови про новий нафтопереробний завод за останні 35 років, своєї роботи на цьому ринку, чую, мабуть, 5-й раз. Та ви старий завод завантажте. Яке відношення держава має до наповнення ринку? Вона не має впливу ні на нафтопереробні заводи, ні на імпорт нафтопродуктів. Вона може тільки ввести державне регулювання цін”.
Також він прокоментував ситуацію з постачанням бітуму, адже, левова частка бітуму, що використовується на дорожньому будівництві (в тому числі й під час “великого будівництва – ред.”), була саме з Білорусі. “До речі, це – дуже екологічно брудне виробництво, тому збільшувати виробництво бітуму в Україні – не знаю чи варто – чи не легше його купити. А, якщо введуть санкції проти всього “Белнефтехима”, а, мабуть, це так і буде, будемо мати проблеми”.
Попри все перераховане, передумов для різкого збільшення вартості пального Леонід Косянчук не бачить. “Тому що держава вже обмежила верхню межу ціни. А по-друге, ринок, насправді працює дуже цікаво – Ви підвищуєте на 20 копійок ціну, і у Вас на 10 відсотків падає споживання. А якщо знижуєте на півгривні, то споживання не збільшується. Тому оператори ринку це ті, хто в останню чергу зацікавленні в підвищенні ціни. Вони зацікавлені в збільшенні об’ємів продажу”.
