Основна частина уживаних машин завозиться в Україну зі США

0
56

За даними корпорації «Укравтопром», протягом 2020 року в Україні було зареєстровано 438 тис. 900 легкових автомобілів. З них вітчизняну реєстрацію отримали 85 тисяч 500 нових авто, а 353 тисячі 400 — уживані. Таким чином, чотири з п’яти вперше поставлених на облік минулого року легковиків були б / у, ввезені з-за кордону.

При цьому внутрішні перепродажі старих автомобілів в країні істотно знизилися. Річ у тім, що машина, що їздила по європейських і американських дорогах, часто отримує більш якісне обслуговування, має кращий технічний стан і більший залишковий ресурс, ніж аналогічна, що поїздила по наших — з їх брудом, дорожньою сіллю з піском, ямами, горбами та іншими неприємностями. Тому більшість українців намагаються придбати вживаний автомобіль, який раніше бігав по закордонних дорогах.

Ще 10 років тому левова частка імпортованих в Україну б / у авто припадала на західноєвропейські країни. Але за останні чотири роки ситуація істотно змінилася, і тепер основна частка ввезених легковиків припадає на автомобілі зі США. А незначна частина імпорту — на Східну і Північну Європу, а також Грузію, Близький і Далекий Схід. Сьогодні ми проаналізуємо сучасну специфіку постачання таких машин в Україну і вкажемо ключові переваги і недоліки кожного з ринків.

Західна Європа

Країни Західної Європи колись лідирували по постачанню б / у легковиків у нашу країну. Чим же привабливі подібні машини? У першу чергу тим, що в цих країнах рівні дороги, якісні паливо і сервіс, що забезпечує переважно добрий технічний стан автомобілів з Німеччини, Франції та інших західноєвропейських країн. Специфіка автопарку така, що тут багато легковиків малих класів (А — С) — в основному в кузовах хетчбек. Машини С-, D-класів — часто універсали. Кросоверів мало, а великих позашляховиків і зовсім одиниці. До того ж вони дорогі. Нерідко зустрічаються автомобілі в простеньких комплектаціях, особливо в автомобілів, які працювали в корпоративних автопарках. Превалюють також легковики з механічними коробками передач.

Основна частина автомобілів — з дизельними двигунами. Пояснюється це тим, що західноєвропейські автовиробники протягом останніх 10−20 років активно пропагували й просували подібні модифікації, більш економічні, ніж їх аналогічні за обсягом двигуна бензинові побратими. А оскільки жителі Західної Європи люблять багато їздити, то вони найчастіше і вибирали при покупці машини з дизельними моторами.

Зворотний бік медалі — найчастіше переважна більшість західноєвропейських старих легковиків мають великі пробіги. Наприклад, «п’ятирічка» наїжджає 150−200 тисяч кілометрів. Європейці педантичні й вміють рахувати гроші, тому вкрай рідко продають «свіжі» автомобілі, а якщо і роблять це, то коштують вони дуже дорого — практично так само, як в Україні. Вони їздять до тих пір, доки пробіг не наблизиться до позначки в 200 тисяч кілометрів і настане час серйозного і дорогого техобслуговування. Ось на цьому етапі автовласники приймають рішення розлучитися з машиною і пересісти на нову. Відповідно весь майбутній ремонт лягає на плечі нового власника.

Українці купують автомобілі в Західній Європі в автодилерів, на ринках або по приватних оголошеннях. Розпродажі лізингових або прокатних авто, страхових після ДТП «забирають на себе» місцеві великі дилери.

Східна і Північна Європа

Крім Західної Європи, уживаними іномарками постачає Україну також Польща, Чехія і Словаччина, Болгарія, Литва та Естонія. Як правило, найближчі сусіди пропонують нам найдешевші автомобілі, а звідси і низька їх якість. Легковики, в основному преміумбрендів кінця 90-х або початку 2000-х років, потрапляють в Україну в зношеному стані, з проблемами по кузову, двигуну, інших агрегатів, відновлені абияк після серйозних ДТП. Витерті деталі салонів і різноколірні кузовні частини свідчать про активне використання цих машин як таксі або у кур’єрських службах. Втім, іноді трапляються і непогані екземпляри або ж сильно «підмарафечені».

Специфікою подібного автопарку також є дизельні машини, «на ручці», з величезними пробігами по 250−500 тисяч кілометрів (часто зі «скрученими» спідометрами), в кузовах хетчбек або універсал. Усі ці машини, так звані євро-бляхи, ввозилися в Україну без розмитнення — транзитом або на тимчасове ввезення через іноземця. Машини закордонної реєстрації експлуатуються незаконно, і наша влада неодноразово давала власникам таких авто можливість їх легалізувати, сплативши при цьому митні платежі за пільговими тарифами. Однак і по сьогоднішній день дуже багато «євробляхерів» так і не спромоглися заплатити розмитнення і поставити свій транспорт на український облік.

Читайте також  В Україні знову перепишуть ПДР: які зміни чекають на водіїв

США

Протягом останніх чотирьох років незаперечне лідерство по постачанню старих легковиків в Україну займає США. Річ у тім, що в Штатах найбільший у світі автомобільний ринок, який щороку забезпечує не лише нашу країну, а й багато інших мільйонами беушних авто. Тут у пошані не тільки американські, але і японські, корейські бренди, а також європейські преміуммарки, багато з яких зроблені в США. На чистих «американцях» двигуни в основному об’ємні, тоді як на інших марках зустрічаються вже мотори меншого «літражу».

Більшість машин мають коробку-автомат і бензиновий двигун. Дизельні версії зустрічаються набагато рідше — у середньому 10−15 відсотків від загальної частки авторинку, і коштують дорожче, ніж бензинові модифікації (це стосується як нових, так і уживаних машин). У США чимало гібридних версій і електричних авто. Багато також кросоверів і повнорозмірних позашляховиків, і ціни на них цілком доступні.

Як правило, переважна більшість імпортованих зі США в Україну автомобілів потрапляють зі страхових аукціонів (з ушкодженнями після ДТП, стихійних лих, після викрадення або втоплені). Пояснюється це тим, що купити подібний автомобіль можна дуже вигідно і дешево — ціни доходять до 15−50 відсотків ринкової вартості аналогічного цілого уживаного автомобіля в Штатах. Відновлення пошкодженого автомобіля там обходиться дуже дорого, і в більшості випадків займатися цим невигідно.

Так, при розрахунку подібних робіт враховується виключно вартість нових запчастин (наприклад, погнутий капот або двері — враховують вартість нових оригінальних дверей, підірвана подушка безпеки — під заміну на нову). Нічого в цьому випадку не рихтують і не ремонтують. Плюс до цього додається вартість нормогодин фахівців автосервісу по розбиранню / збірці автомобіля, фарбуванню нових деталей і т. п. Таким чином, якщо після підсумовування вартості запчастин і робіт вона перевищує 50−70 відсотків ринкової вартості цілого автомобіля (залежить від законів певного штату), то страхова компанія приймає рішення про його списання. А щоб компенсувати хоча б якусь частину коштів, виплачених клієнтові, пошкоджена машина виставляється на продаж на аукціоні.

Оскільки подібні машини стоять дуже дешево, вони мають величезний попит у вітчизняних автомобілістів. Ще один важливий плюс, особливо в порівнянні з європейськими та східними конкурентами — завдяки величезному американському авторинку цілком реально знайти машину з невеликим пробігом, якій більше як п’ять років. Купувати биті автомобілі з США вигідно навіть з урахуванням їх доставлення в Україну, розмитнення і ремонту, який у нас в країні коштує набагато дешевше, ніж у Штатах і в тій же Європі.

Грузія, Близький і Далекий Схід

Незначна частка імпорту старих легковиків в Україні припадає також на Грузію і Близький Схід. Зокрема, Грузія є країною-посередником, через яку проходить велика кількість автомобілів для країн-сусідів. Сюди вони потрапляють зі США, країн Близького Сходу, Росії. Машини можуть мати як прозору історію, так і кримінальну (викрадені з країн СНД).

Серед імпортованих із Грузії авто присутня велика кількість автомобілів зі страхових аукціонів США, відновлених місцевими грузинськими майстрами. Як правило, «грузинські» іномарки продаються за привабливими для українців цінами, але при цьому потрібно бути дуже уважними — адже, за словами автоекспертів, чимало подібних автомобілів відновлені неякісно.

Крім того, останнім часом в Україні стали пропонуватися старі легковики з Кореї, двигуни яких працюють виключно на газі. Річ у тім, що машини з ГБО дуже популярні в Південній Кореї, тому місцеві автовиробники (KIA, Hyundai) налагодили серійне виробництво своїх моделей з газобалонним обладнанням. Воно встановлюється вже на конвеєрі, а надійна і довговічна робота такого ГБО і двигуна гарантована безпосередньо виробником.

Важливо враховувати, що в таких версіях відсутня дублююча паливна система, що дозволяє використовувати бензин. Як правило, автопарк газифікованих машин з Далекого Сходу складається з седанів D- і E-класів і кросоверів в недорогих комплектаціях.

Крім паливної економічності такі автомобілі привертають і досить низькою вартістю. Пояснюється це тим, що найчастіше вони відрізняються великими пробігами, хоча на їх спідометрах висвічуються зовсім інші, помітно менші, цифри. Справа в тому, що чимало машин раніше служили в таксі або належали лізинговим компаніям. Накатавши значний кілометраж, їх виставляють на продаж, скручуючи при цьому реальний пробіг. Відповідно, подібні авто мають обмежений ресурс основних вузлів і агрегатів.

Підпишись на нас в Google НОВИНИ, щоб отримувати більше свіжих новин!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.