Зупинка або стоянка на місцях для осіб з інвалідністю регулюється частиною 6 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Закон забороняє водіям займати такі місця, якщо вони не мають відповідних пільг або не перевозять осіб з інвалідністю, а порушення карається штрафом від 1020 до 1700 грн. Винятком є лише вимушена стоянка, передбачена пунктом 15.10 Правил дорожнього руху, яку поліція часто ігнорує при винесенні постанов.

Особливо ризиковано зупинятися на таких місцях у центральних районах міст, де більшість звичайних паркувальних місць зайнята. Навіть коротка зупинка на позначеному місці без належних підстав може призвести до штрафу, який зазвичай фіксується фото- або відеозйомкою, або безпосередньо працівником поліції на планшет.

Якщо штраф накладено незаконно, його можна оскаржити в суді протягом 10 днів з моменту отримання постанови. Частими помилками поліції є відсутність чітких доказів: знак або розмітка можуть бути непомітні, а фото та відео – неповними. Водій має право посилатися на відсутність доказів у матеріалах справи, і судова практика часто стає на бік водіїв. Оскарження через адвоката дозволяє підготувати аргументовану позицію та добитися повного скасування постанови.

Закон дозволяє правомірну зупинку лише у випадках вимушеної стоянки через технічну несправність або небезпечну ситуацію на дорозі. У таких випадках слід одразу зафіксувати обставини – зробити фото, записати свідків або повідомити поліцію. Також дозволяється зупинка для перевезення осіб з інвалідністю, якщо в автомобілі є відповідне посвідчення або довідка.

Після отримання постанови не слід одразу сплачувати штраф. Спершу перевіряють наявність доказів, звертаються до адвоката, який допоможе скласти скаргу до суду. У разі скасування постанови водій звільняється від відповідальності, а стягнені кошти підлягають поверненню. Важливо пам’ятати про презумпцію невинуватості: якщо факт порушення не доведено, водій вважається невинним.