На дорогах часто трапляються випадки, коли водій бачить перед собою переривчасту лінію, яка начебто дозволяє обгін, але водночас установлено знак “Обгін заборонено”. У такій ситуації пріоритет завжди має саме знак. Розмітка виконує лише допоміжну роль, створюючи візуальну структуру руху, однак вона не враховує локальних небезпек – різких поворотів, підйомів чи обмеженої видимості. Тому саме дорожні знаки виступають головним орієнтиром для водія.
Часто такі суперечності з’являються на ділянках із ремонтними роботами. Там нову розмітку ще не встигли нанести, а тимчасові знаки вже обмежують рух. Саме тому в правилах дорожнього руху існує чітка ієрархія. У ній першими йдуть тимчасові знаки, далі – постійні, потім тимчасова розмітка і лише після цього – стандартна біла розмітка на асфальті.
Це означає, що навіть якщо водій бачить переривчасту лінію, але є заборонний знак, обгін у будь-якому разі буде порушенням. Ігнорування цієї норми може призвести не тільки до штрафу, а й до створення небезпечної ситуації на дорозі.
Таким чином, знаки завжди мають вищу юридичну силу, ніж розмітка. Вони дозволяють швидко адаптувати організацію руху до нових умов і знизити ризики аварій, тоді як розмітка змінюється набагато повільніше й не завжди відповідає поточній дорожній обстановці.
