Ще кілька років тому Mercedes із гордістю заявляв про намір повністю перейти на електромобілі до 2030 року, роблячи ставку на екологічність та інновації. Однак реальність виявилася набагато складнішою: плани німецького автогіганта, як і у багатьох інших європейських брендів, почали буксувати.
Причина — занадто жорсткі рамки, встановлені Єврокомісією, яка обіцяла золоту еру для електрокарів, але зрештою поставила виробників у глухий кут. Виявилося, що зробити ставку тільки на батарейні технології — завдання не з легких, а ринок не готовий до такого різкого переходу.
Глава Mercedes-Benz Ола Келленіус відкрито висловив сумніви щодо доцільності заборони на продаж нових автомобілів з ДВЗ з 2035 року, який просуває ЄС. Він закликав переглянути стратегію, адже автовиробники вже стикаються з падінням попиту, що посилюється конкуренцією з Китаю і тим, що продаж електромобілів не виправдовує очікувань.
За його словами, якщо не внести корективи, європейський автопром може виявитися на межі кризи: покупці почнуть масово скуповувати машини з ДВС до набуття чинності забороною, а галузь ризикує втратити стійкість. Келленіус наголошує: декарбонізація важлива, але підхід має бути гнучким і враховувати різні технології, а не обмежуватися лише електромоторами.
Він упевнений, що економічні інтереси Європи не можна ігнорувати заради гарних гасел. Найближчим часом Євросоюз планує переглянути свою дорожню карту, і автовиробники сподіваються, що у Брюсселі почують голос розуму та врахують реальні потреби ринку, а не лише амбітні цілі.