Щодня патрульним поліцейським доводиться мати справу з водіями, які порушують правила дорожнього руху. Проте далеко не всі визнають провину одразу. Багато хто намагається уникнути відповідальності, вдаючись до обману чи маніпуляцій. Втім, досвідченим інспекторам неважко розпізнати брехню – вони орієнтуються на низку характерних ознак у поведінці порушників.
Однією з перших ознак є невідповідність між словами і діями. Якщо водій заявляє, що спокійний, але водночас тицяє пальцями, смикає кермо або уникає прямого зорового контакту – це викликає підозри. Іншим сигналом є надмірна деталізація в поясненнях. Коли людина намагається заплутати поліцейського, вона часто вдається до великої кількості другорядних подробиць, які не мають стосунку до суті справи.
Мова тіла також видає нещирість. Несвідомі жести, як-от почухування носа, торкання обличчя або шиї, можуть свідчити про стрес і внутрішню напругу, що виникають під час брехні. Не менш показовими є суперечливі висловлювання: якщо водій спершу стверджує одне, а згодом – зовсім інше, інспектор розуміє, що його намагаються ввести в оману.
Особливу увагу поліцейські звертають на спроби уникнути прямої відповіді. Коли запитання сформульоване чітко, а водій починає говорити загальними фразами або переводить тему, це лише посилює підозри. Те саме стосується довгих пауз перед відповіддю – часто це свідчить про те, що людина шукає, як краще збрехати.
Ще одна характерна ознака – надмірна емоційність. Якщо на звичайне запитання водій реагує агресивно, нервує або намагається “тиснути емоціями”, це зазвичай означає, що він відчуває себе загнаним у кут. Така поведінка не допомагає, а навпаки – ускладнює ситуацію.
Завдяки таким спостереженням досвідчені патрульні легко визначають, коли водій поводиться нещиро, і можуть вчасно вжити відповідних заходів.
