Зупинка без причини: що дозволено поліції, а що — ні

В Україні все частіше трапляються ситуації, коли поліція зупиняє водіїв для перевірки документів. Юрист Микола Гольбін розповів про нову тактику патрульних, яка може призвести до звинувачень у «злісній непокорі» за статтею 185 КУпАП. Особливо складною ситуація стає, якщо особа перебуває в розшуку ТЦК. У таких випадках важливо знати свої права і діяти в межах закону.

Хоча закон «Про національну поліцію» у статті 35 чітко визначає підстави для зупинки авто (наприклад, порушення ПДР або підозра у правопорушенні), поліція іноді апелює до статті 32 про перевірку документів. Однак така причина є сумнівною з юридичної точки зору, оскільки воєнний стан не є офіційною підставою для зупинки, якщо це не передбачено законом. На думку Гольбіна, потрібно внести відповідні зміни до законодавства, але поки цього не зроблено, поліція діє на власний розсуд, що суперечить принципам реформи поліції 2015 року.

Реформа мала на меті зробити поліцію сервісом для громадян, а не репресивним інструментом. Були запроваджені боді-камери, оновлений автопарк і суворий добір кадрів. Водночас на практиці окремі патрульні, як і раніше, діють непрозоро, не фіксують свої дії належним чином і тиснуть на водіїв, що підриває довіру до системи.

У випадку, якщо водія вважають таким, що перебуває в розшуку ТЦК за порушення військового обліку, можливі два варіанти розвитку подій: або він добровільно їде в ТЦК, або відмовляється без надання доказів з боку поліції. У другому випадку часто лунає посилання на так звану «службову інформацію», яка фактично не підтверджує розшук. У разі відмови поліцейські можуть погрожувати статтею 185 КУпАП, але важливо розуміти, що «прохання» проїхати кудись — це не законна вимога. Без оформленого протоколу затримання такі дії можуть бути незаконними, а довести непокору без відеофіксації та свідків — складно.

Водіям у подібних ситуаціях варто зберігати спокій і чітко діяти за правилами: з’ясовувати, чи є до них законна вимога, наполягати на оформленні протоколу затримання, вимагати адвоката, фіксувати спілкування на відео та не піддаватися емоціям. Такі дії дозволяють зберегти контроль над ситуацією й ефективно захищати свої права.