Більшість автомобілів, які сьогодні купують українці, попри привабливий вигляд, сучасні технології та комфорт, мають одну серйозну проблему – обмежену довговічність. Часто такі машини ледве витримують гарантійний термін, а вже після трьох-п’яти років експлуатації власники починають стикатися з численними поломками. Причина цього криється не лише в економії на матеріалах, а й у навмисному зниженні ресурсу ключових компонентів під час проєктування авто. Виробники свідомо закладають такий термін служби, щоб машина працювала без нарікань до завершення гарантії, а потім або потребувала дорогого ремонту, або стимулювала покупця до оновлення автопарку.
Ще однією причиною швидкого зносу є прагнення зменшити вагу автомобіля. Для цього важкі та надійні матеріали, на кшталт чавуну, замінюють легкими – наприклад, алюмінієм. Потужні й витривалі поршні поступаються місцем тонкостінним аналогам, що швидше зношуються і сильніше нагріваються. Це негативно впливає на надійність двигуна і зменшує його строк служби.
Окремо варто згадати трансмісії. Щоб здешевити виробництво, замість класичних “автоматів” дедалі частіше встановлюють варіатори та роботизовані коробки. Попри технічну складність, ці рішення зазвичай мають коротший ресурс і можуть ламатися вже через кілька років, особливо за відсутності належного обслуговування.
Зміни в екологічних вимогах також змушують виробників додавати до конструкції автомобіля спеціальні системи очищення вихлопу. Однак і вони не розраховані на тривале використання: вже через 3-5 років такі елементи потребують заміни, причому вартість їх обслуговування іноді перевищує всі очікування водія.
Таким чином, багато нових автомобілів фактично стають “одноразовими” – привабливими на старті, але обтяжливими у довгостроковій перспективі. У реаліях, коли все більше людей працюють і живуть мобільно, така стратегія автовиробників виглядає вигідною лише для них самих.
