Експерт нагадав, що ще за радянських часів автовласники використовували механічні способи захисту: забирали акумулятори додому, встановлювали блокування на рульову колонку та коробку передач. Ці заходи ускладнювали незаконне заволодіння транспортом, але повністю його не запобігали.

У 90-х та на початку 2000-х поширення здобули односторонні дистанційні автосигналізації, які актуальні й сьогодні. Вони працюють за принципом передачі закодованого радіосигналу від брелока до автомобіля, керуючи відкриттям і закриттям дверей. При несанкціонованому проникненні система активувала світлове та звукове сповіщення. На початку викрадачі часто нейтралізували такі системи грубим силовим методом, перерізаючи дроти, і могли заволодіти автомобілем за кілька хвилин.

Згодом з’явилися двосторонні сигналізації, які забезпечують зворотний зв’язок між автомобілем та брелоком. Вони повідомляють про постановку на охорону, незачинені двері, спрацювання сигналізації або датчика удару. Такі системи зазвичай працюють разом зі штатним іммобілайзером, що робить їх недоступними для звичайних викрадачів без спеціального обладнання.

Сучасні зловмисники часто розбирають викрадений автомобіль на запчастини через їхню високу вартість. Вони мають знання та підготовку, а більшість протиугінних систем добре відома та типова. Тому експерт підкреслив, що найбільш ефективним способом захисту є страховий поліс, який покриває повну вартість автомобіля у разі його викрадення.