У 2010 році Mazda представила нове сімейство двигунів Skyactiv, створене для зменшення витрати палива без втрати потужності та динаміки. Ці мотори вражали високим ступенем стиснення та системою безпосереднього упорскування, які на той час здавалися ризикованими з точки зору надійності. Минуло п’ятнадцять років, і технологія Skyactiv довела свою витривалість, ставши однією з найуспішніших у галузі. Авторитетний журнал Jalopnik зазначає, що ці двигуни можуть конкурувати навіть із легендарними моторами Honda K-Series, відомими своєю довговічністю.
У 2025 році Mazda посіла третє місце у рейтингу надійності J.D. Power, і значна частина цього успіху належить саме двигунам Skyactiv, якими оснащено майже всі сучасні моделі бренду. Бензинові агрегати Skyactiv-G вирізняються ступенем стиснення 14:1, що дозволяє ефективніше використовувати енергію кожного циклу поршня. Їхні поршні мають спеціальну куполоподібну форму з порожниною у центрі, завдяки чому забезпечується більш повне згоряння палива.
Інженери Mazda також оснастили ці двигуни довгими випускними колекторами 4-2-1, які зменшують температуру всередині циліндрів і запобігають детонації. Крім того, використано спеціальні шатуни та штовхачі з роликами, що знижують тертя й продовжують ресурс мотора. Загалом двигуни Skyactiv-G зарекомендували себе як надійні та довговічні за умови своєчасного обслуговування.
Втім, певні недоліки все ж є. Найпоширенішою проблемою залишається вихід з ладу датчика масової витрати повітря, а також схильність до утворення нагару, властива всім моторам із безпосереднім упорскуванням. Не бездоганним виявився і дизельний Skyactiv-D, який у ранніх версіях страждав на передчасний знос кулачків розподільчого валу. До того ж, чутливість до якості палива й можливе зношування турбіни на пробігах понад 150 тисяч кілометрів зробили дизельні Mazda менш привабливими для покупців, особливо на ринках із сумнівною якістю пального.
