Останніми роками багато автовиробників почали оснащувати свої автомобілі замість перевірених гідравлічних автоматичних коробок передач варіаторами (CVT). Експерти виділили основні недоліки таких трансмісій, які важливо враховувати при виборі автомобіля з CVT.
Перехід на варіатори пов’язаний з їхньою нижчою вартістю виробництва, що дає змогу виробникам економити. Водночас такі коробки забезпечують економію палива і плавне перемикання передач без ривків, що підвищує комфорт їзди.
Однак у CVT є й суттєві мінуси – посередня динаміка через нездатність передавати високий крутний момент на колеса. Різкого розгону не домогтися: під час натискання на педаль газу відбувається плавне прискорення, оскільки електроніка програмує зниження навантаження на трансмісію, щоб уникнути її перегріву. Тому варіатори не використовують у позашляховиках і спортивних автомобілях.
Водій повинен уникати різких прискорень і тривалого буксирування в багнюці, інакше можливий перегрів і необхідність дорогого ремонту. Заміна мастила у варіаторі потрібна кожні 40 тисяч кілометрів, інакше зростає ризик зносу ременя, ланцюга або конусів.
Підтримка працездатності CVT обходиться недешево: ремонт вимагає значних витрат, а знайти кваліфікованих фахівців буває складно. Також запчастини для варіаторів частіше бувають у дефіциті порівняно з деталями для класичних АКПП.
Важливо пам’ятати про обмеження при буксируванні причепів або інших авто – це може призвести до пошкодження трансмісії. Крім того, автомобілі з CVT часто стикаються з труднощами під час продажу – попит на такі машини досить низький.
