Читаючи статті західної преси про популярність електромобілів, здається, що потрапляєш у дежавю. Бо нічого нового там не пишуть із часів, коли перші електрокари вийшли на ринок. І, якщо чесно, здається, ніби все це просування відбувається заради якоїсь глобальної ідеї пересадити всіх на електрику.
Що вже відомо
От нещодавно британський Jaguar офіційно припинив продавати машини з ДВЗ у самій Британії, а дилерам сказали: обслуговуйте тих, хто вже купив. Але, що цікаво, нових електричних Jaguar просто немає. Старі моделі зняли з виробництва, але на сайті компанії все ще висить список “переваг” електромобілів — той самий, знайомий до болю: економічність, екологічність, зарядка вдома вночі, тиша, моментальне прискорення… Ви ж знаєте, цей набір.
Про зарядку вдома окрема історія. У цьому, кажуть, велика перевага, бо головні покупці електромобілів — не люди, а домогосподарства. І якщо у вас є будинок з гаражем, можете спокійно ставити машину на зарядку на ніч, щоб зранку повезти дітей до школи чи їхати на роботу. Громадські зарядні станції існують, звісно, але як переконати людей, що це зручно, якщо їхні місця для зарядки в доступі не завжди знайдеш?
Звісно, основні аргументи в користь електромобілів — це низька вартість зарядки, адже електрика дешевша за бензин, і простіша конструкція, що знижує витрати на обслуговування. Але ж електромобілі не такі вже й нові — перші моделі на електриці з’явилися ще в XIX столітті, і навіть були перші таксі на електричках у Лондоні!
Якщо дотримуватись певних умов, електромобіль може бути зручним. Наприклад, якщо вам не треба далеко їздити, не перевозите важкі вантажі, живете в місці з надійним та недорогим постачанням електроенергії та, бажано, користуєтеся пільгами. І так, державна підтримка тут дуже вплинула — знижки, пільги на податки, все це зробило електрокари популярними. Бізнес теж швидко зрозумів, як заощадити, і попит зростав.
Та на все це йде бюджет, який потім компенсується через податки та продаж електрики. До речі, навіть постачальники електроенергії активно підтримували електромобілів, заманюючи власників “спеціальними” тарифами.
Один із найцікавіших аргументів я побачив у американському виданні: мовляв, електромобілі важливі для енергетичної безпеки країни, бо транспорт споживає левову частку нафти. І якщо для електрики можна використовувати різні джерела, то бензин — це виключно нафта. Вітер, наприклад, завжди дме, і він точно не закінчиться. Логіка проста, але працює. І чимало американців на цій хвилі обмінюють старі машини на нові електрокари.
Проте ціни на електрокари не такі вже й низькі, а зрівнялись із традиційними авто. Тепер виробники заманюють нас не дешевизною, а всілякими “фішками” — “розумними” помічниками, передовим софтом, крутою мультимедіа та стильним дизайном. Дехто жартує, що тепер ми платимо не за бензин, а за ці всі додаткові фішки, а обслуговування електрокарів теж дорожчає, бо всі ці системи потребують уваги та ремонту. І ціни на електрику теж потроху зростають.
Цікаво, що екологія і збереження планети, якими спочатку активно просували електромобілі, уже мало кого хвилюють. І тут навіть західні видання визнають: викиди електрокара протягом життєвого циклу залежать від регіону. Бо якщо для виробництва електроенергії використовуються забруднюючі джерела, особливо ті ж ТЕЦ, то переваг у екології може і не бути.
Але виробники продовжують говорити про “довговічність” акумуляторів, мовляв, сучасні батареї можуть служити до 15 років, а технології продовжують вдосконалюватися. Але перші покупці вже стикнулися з необхідністю заміни акумуляторів, і це значна стаття витрат. І питання утилізації батарей теж нікуди не зникло, а кошти на все це рано чи пізно лягають на кінцевого покупця.
На сьогодні електромобільний бум наче сам себе підтримує: статистика зростає, виробники бачать попит, згортають виробництво ДВЗ, як Jaguar у Британії, а в багатьох країнах у людей просто не залишається вибору.
Зрештою, вже не про боротьбу електромобілів із ДВЗ мова, а про протистояння ринків різних країн.
