Багато вітчизняних автомобілістів досі з недовірою ставляться до машин, оснащених безступінчастою коробкою передач – варіатором. Такий тип трансмісії набув широкого поширення 30 років тому і породив стійкий міф про ненадійність.
Як з’ясувала редакція NJcar, міф про ненадійність варіаторів з’явився в 1990-ті роки, коли автовиробники почали активно оснащувати свої моделі цим типом трансмісії. І справді, перші безступінчасті КПП часто перегрівалися і виходили з ладу на невеликих пробігах, а ремонт виявлявся довгим і дорогим. Варіатори потрапили у вкрай невиграшне становище, особливо порівняно з гідромеханічними “автоматами”, що безвідмовно працюють.
Однак, протягом наступного десятиліття конструкцію варіаторів постійно вдосконалювали. Вони стали в змозі “перетравлювати” більш високий крутний момент. Нині здебільшого за якістю та надійністю безступінчасті коробки передач не поступаються гідромеханічним “автоматам”, а за деякими параметрами, як-от плавність розгону та економічність, перевершують їх. За умови своєчасної заміни мастила і фільтрів термін служби CVT досягає 250 000 – 300 000 кілометрів.
Лідерами за довговічністю серед варіаторів є агрегати Aisin, які встановлюють у багатьох автомобілях Toyota, а також CVT Jatco, які використовують, наприклад, у Mitsubishi Outlander і варіатор Lineartronic на Subaru Forester. На іншому кінці списку Audi A5 (S tronic) і Nissan Juke (Jatco). Їхні варіатори донині не відрізняються довгим терміном служби.
