Відлига: чому це погано для автомобіля

Мінливий клімат останніх років змушує водіїв міняти звички. Калюжі та дощі узимку вимагають особливої поведінки за кермом

Слизько

Відлига – підступне з точки зору безпеки руху явище. Опівдні на відкритих ділянках дороги – мало не спека, сухий асфальт та деінде тала вода. Але вночі, вранці та ближче до вечора (а у тіні також і вдень!) покриття шляхів може зберігати мінусову температуру. Тобто та сама тала вода десь може раптом виявитися замерзлою, а значить, машину може занести.

У відлигу чистий асфальт на дорозі чергується з калюжами і острівцями льоду. Тому їздити треба все одно по-зимовому

Особливо схильні до обмерзання мости та шляхопроводи, проїжджа частина яких додатково охолоджуються повітрям знизу. Таким чином при їзді у зимову відлигу треба пам’ятати, що лід часто вкриває проїжджу частину не суцільними ділянками, а плямами. Вони з’являються щоразу в нових місцях, де кригу не завжди встигають нейтралізувати комунальники. Будьте обережні за кермом!

Фарба

Лід, який то тане на кузові, то замерзає знову, не дуже корисний для лакофарбового покриття. Потрапивши у сколи та мікротріщини лаку вдень, вночі ця вода перетворюються на лід, і, розширюючись при замерзанні, збільшує ту мікротріщину, відриваючи лак та фарбу від металу. За один-два цикли розмерзання-замерзання помітної проблеми не буде, але якщо таке повторюється протягом, скажімо, цілого тижня, ближче до кінця холодного сезону кузов буде прикрашений цятками пошкоджень фарби. А від них недалеко до початку корозії. Надійний захист на такий випадок – воскування кузова напередодні зими.

Щоб лакофарбове покриття не страждало узимку від води та льоду, кузов рекомендується вкривати на зиму твердим воском або рідким склом

Корозія

На кожному автомобілі віком старше 5 – 7 років під днищем можна знайти великі чи малі пошкодження захисного антикорозійного покриття. Особливо це небезпечно для машин, які експлуатуються у містах та регіонах, де шляхи посипають (або поливають) сіллю. Незахищений метал незабаром починає іржавіти. За морозної погоди корозійні процеси призупиняються. При цьому зазвичай межею переходу іржі у “сплячку” вважають температуру – 8^оС – 10^оС. За плюсової температури, та ще із залишками солоного середовища навколо, корозія починає гризти метал з подвійною силою.

Антикорозійний захист днища авто слід періодично оновлювати. Це непросто, але простіше, ніж ремонтувати кузов зварюванням

Оскільки взимку відновлювати пошкоджений шар антикору у нас не прийнято, саме в період зимових відлиг наші автомобілі зазнають найбільших корозійних уражень у нижній частині. Запобігти цьому можна, хоча і не просто: на старих машинах доводиться раз у кілька років інспектувати і відновлювати антикорозійних захист, знищуючи усі вогнища корозії.

Шини

Це не дуже важливий, але реальний чинник: надмірне зношування гуми. Щоправда, стосується він лише неуважних і не дуже досвідчених водіїв. Під час добових коливань температури через 0^о С на дорогах утворюються “плямисті” ділянки, де лід (ущільнений сніг) чергується з чистим асфальтом.

Коли машина рушає на такій поверхні, колесо, опинившись на льоду, легко зривається у пробуксовку, а потім, змістившись на асфальт на великих обертах, інтенсивно стирає шину. Зимові шини мають на протекторі дуже м’яку гуму, яка не “любить” подібних ситуацій. Це меншою мірою стосується моделей з електронними антибуксувальними системами, які припиняють буксування. Власникам решти машин краще уникати зупинки та подальшого рушання з таких ділянок.

Взимку не рекомендується паркуватись у калюжах, навіть якщо на завтра дають плюсову температуру: така крига не розтане за цілий день

Примерзання

Запаркувавшись з вечора у калюжі, можна вранці знайти свою машину вмерзлою у суцільну кригу. Не робіть цього, якщо не хочете видовбувати машину ломом або чекати наступної відлиги. Адже спроба вирвати автомобіль з полону силою двигуна може привести хіба що до “спаленого” зчеплення або скорочення віку автоматичної трансмісії.