Певно, більшість українських автовласників перший візит після покупки авто здійснює до … тонувальника. Де його обов’язково спитають: яку плівку обираємо?
Плівки для тонування можна обирати за двома критеріями: колір (тон та світлопропускання) і якість. Обидві категорії важливі, оскільки через помилку у виборі може так статися, що плівку незабаром доведеться здирати.
Починати краще з категорії якості. І вже визначившись зі своїм ціновим сегментом та відповідно, брендом (виробником) плівки, обирати за його каталогом конкретну плівку – її колір та ступінь світлопропускання.
Чим дешевша плівка, тим вона:
- Швидше затирається та дряпається. Найгірші плівки noname можна безнадійно подряпати ще під час наклеювання на скло. Якщо нанести таку плівку на скло, що опускається, вона швидко отримає вертикальні подряпини
- Швидше вицвітає – втрачає колір. Вже через рік експлуатації дешева плівка набуває неприроднього відтінку – бузкового, брудно-сірого тощо. Мало того, що вицвіла плівка не буде затіняти скло так, як вам хочеться, так вона ще надаватиме автомобілю дешевого вигляду.
- Тонкіша. Бюджетні плівки для тонування автоскла найчастіше мають товщину 50 мкм, а найбільш якісні – 100 – 200 мкм. Це значить, що чим краща плівка, тим важче її випадково пошкодити. Не так важливо, але теж суттєво, що скло з товстою плівкою краще протистоятиме пошкодженню вандалами або під час ДТП.
- Гірше клеїться до скла. Так, загалом це справа не автовласника, а того, хто буде наносити плівку на скло – але зморшок на опуклостях скла не завжди вдається уникнути навіть професійним інсталяторам.
Колір та світлопропускання плівки
Власне відтінок тонувальної плівки – суто справа смаку власника. Деякі воліють навіть мати скло в колір самого автомобіля – і такий тюнінг має право на існування.
А ось щільність плівки – тобто її коефіцієнт затемнення – має принципове значення. Адже в більшості країн є законодавчі обмеження щодо прозорості плівок для автомобільного скла. Так, в Україні (п. 31.4.7 Правил дорожнього руху) лобове скло повинно мати світлопропускання не менше 75 %, бокові передні – не менше 70 %. Задні вікна можуть бути будь-якої прозорості, а дзеркальне скло заборонено в принципі.
В каталогах відомих виробників можна підібрати плівки схожого відтінку, але з різним коефіцієнтом світлопропускання – саме для передніх та задніх вікон. Але далеко не завжди постачальник плівки або інсталятор може надати вам інформацію щодо реальної прозорості продукту. І так саме немає гарантії, що заявлений виробником коефіцієнт збігатиметься із замірами приладів, якими будуть перевіряти ваші вікна поліціянти або ті, хто буде проводити техогляд вашого авто.
Секрети світлопропускання
Не всі знають, що навіть чисте, від природи прозоре автомобільне скло має аж ніяк не 100-відсоткову прозорість. Як правило, автомобільний триплекс (з нього роблять лобове скло) має коефіцієнт світлопропускання на рівні 82 – 90 %. Це означає, що треба бути дуже обережним із застосуванням на лобовому склі навіть прозорих плівок (захисних або так званих броньовальних) – можна дуже легко порушити визначений ПДР ліміт у 75%. Адже чиста плівка так само не має 100-відсоткової прозорості.
