Незважаючи на те, що види та сорти викопного рідкого палива постійно оновлюються, серед автомобілістів зберігаються стійкі помилки про різні уявні властивості бензину.
Кожна марка рідкого палива має свій колір
У радянські часи сорти бензину можна було розрізнити навіть за кольором – до складу палива додавалися барвники, що відповідають його октановому числу. Це робили для того, щоб хоч якось уберегтись у величезній країні від спекуляції розбавленим паливом. Але з практично повсюдним переходом на стандарт Євро-5 бензин А-92, який використовується сьогодні, навряд чи вдасться візуально або за запахом відрізнити від А-95 або А-98.
Однак зазначимо, що за вимогами відповідного ГОСТу, що застосовується у країнах Митного союзу, у складі сучасного бензину допускається присутність барвників будь-яких кольорів, крім зеленого та блакитного. Тобто, виробники рідкого палива не повністю відійшли від практики підфарбовування свого продукту. Але до октанового числа це вже ніякого відношення не має – тут йдеться лише про маркування фірмового палива та виявлення підробок.
Важливо: якщо автомобіліст вирішив перевірити якість палива «на око», тоді важливо переконатися, що в бензині не випав осад, а його колір не дуже темний (близький до коричневого). Точнішу оцінку якості допоможе зробити портативний індикатор якості бензину.
Бензин з різним октановим числом не поєднується
Мабуть, у розмовах автомобілістів про паливо це найпопулярніша байка. В даному контексті можна почути, що суміш з бензину А-92 і А-98 в паливній ємності розпадеться на шари, причому те пальне, у якого октанове число вище, виявиться на поверхні. Крім того, якщо запустити мотор, маючи настільки дивний коктейль у бензобаку, то коли АІ-98 вигорить, детонаційна стійкість силового агрегату до низькооктанового залишку знизиться, що призведе до підвищеного навантаження на мотор і детонації.
Звісно ж, це неправда. Якщо говорити про розшарування, відразу варто зазначити, що вимоги стандарту до щільності бензинів єдині і знаходяться в діапазоні 725-780 кг/м2 при 15°С. Фактично жоден із офіційно представлених на ринку видів палива не виходить за ці межі. А значить, не буде й описаного вище розшарування при їхньому змішуванні, особливо в умовах постійної вібрації. Навіть якщо змішати в рівних пропорціях АІ-92 та АІ-98, фактично у нас вийде аналог АІ-95, що критично на роботу двигуна авто точно не вплине.
Чим вище октанове число, тим вища якість палива
Ще одна «дитяча» помилка, що існує серед власників авто, призводить людей до того, що вони починають зневажливо ставитися до автомобілістів, які використовують АІ-92 як найдешевший, а отже, брудний вид палива з нині актуальних. Такі твердження невірні та спростовуються сучасним виробничим процесом пального. Адже максимальне октанове число, одержуване паливом у результаті каталітичного крекінгу (найважливішого процесу глибокої переробки нафти), має значення 80.
Щоб ще більше підвищити октанове число, виробники додають у паливо різні присадки (алкіли, ефіри, спирти), які роблять бензин менш в’язким та стійкішим до замерзання. Залежно від їх кількості та складу октанове число бензину підвищується до 92, 95, 98 або до 100. Таким чином, паливо з різним октановим числом має загальну основу.
На розкрученій мережі АЗС завжди чудовий бензин
У більшості випадків саме так і йдеться, але не варто вважати це правило винятковим. В епоху маркетингу час уже звикнути до того, що реклама товару має мало спільного з реальним товаром.
Наприклад, право реалізувати паливо через торговельну мережу, що вже добре зарекомендувала себе, може купити будь-яка невідома фірма – для цього їй достатньо укласти відповідну угоду з «материнською» компанією. Робити це чи ні, вирішує лідер ринку, репутація якого може постраждати від неякісного палива субпідрядника. Але гроші, як відомо, не пахнуть, тому подібні ситуації мають місце.
Бензин можна запасти про запас
Паливо старіє – і це варто зарубати на носі насамперед творцям фільмів та серіалів про апокаліпсис. Згідно з актуальними нормами термін зберігання бензину не залежить від виду та марки і становить лише 1 рік від дня виготовлення. Після закінчення цього терміну він почне розшаровуватися на фракції, так що подальша заправка авто таким бензином загрожує закупоркою паливної системи та профілактикою силового агрегату.
До речі, швидкість старіння палива залежить і від температури, за якої воно зберігається: чим вона вища, тим бензин деградує швидше. Також якість палива погіршується швидше від зіткнення з повітрям та металами. Це означає, що найшвидше бензин втрачає свої властивості в паливному баку машини. Тож реальний термін зберігання рідкого палива навряд чи перевищить понад півроку.
Бензин не замерзає
Існує думка, що на відміну від дизеля бензин не здатний замерзнути навіть у лютий мороз. Частково це правда, оскільки структура цього виду палива характеризується низькою в’язкістю. Однак це не перешкоджає появі води, а значить і льоду, в паливному баку автомобіля через конденсат. Поступово вона опускається на дно паливної ємності і накопичується в заглибленні перед бензонасосом. Разом із бензином вона згодом потрапляє в систему паливоподачі та випаровується у камерах згоряння. Після вимкнення силового агрегату частина палива (з водою) залишається у магістралях, фільтрі та насосі.
Під час сильних морозів вода розшаровується, перетворюється на крупиці інею всередині рідини і кристалізується, закупорюючи собою паливні магістралі. Зрештою машина глухне. Щоб вода не накопичувалася в бензобаку, потрібно використовувати спеціальні хімічні засоби-присадки, які додають у паливо. Вони розчиняють воду в собі і не дають їй замерзнути.
