Хоча автовиробники вказують певні інтервали заміни масла, на практиці ці терміни часто потребують коригування. Механіки пояснюють, що в деяких моторах мастило старіє швидше через внутрішні процеси та умови експлуатації. У зоні поршневих кілець і циліндрів температура значно вища, що сприяє випаровуванню масла, утворенню нагару та щільного лаку на деталях. Важкі режими роботи прискорюють втрату захисних властивостей мастила.

Також у паливі завжди є домішки, які при згорянні перетворюються на речовини, що потрапляють у картер і взаємодіють з маслом, утворюючи кислоти. Лужні присадки частково нейтралізують їх, але їхній ресурс обмежений. При високих температурах або поганій вентиляції картера присадки швидше виснажуються, і масло окислюється раніше встановленого терміну.

Додатково властивості масла можуть погіршуватися через особливості конструкції двигуна або інтенсивність його використання. Висока температура, слабка вентиляція і підвищене проникнення газів прискорюють деградацію мастила. Надлишок палива в маслі, що часто трапляється у сучасних двигунах, зокрема турбованих і з високим ступенем стиснення, також знижує його захисні функції. Система Start-Stop ще більше ускладнює ситуацію, адже при кожному запуску в мотор потрапляє невелика кількість бензину, яка не встигає випаруватися.

У таких умовах, особливо при інтенсивній експлуатації, малому обсязі картера або у турбованих моторах, масло слід міняти частіше, ніж вказано в рекомендаціях виробника. Це допомагає зберегти його надійність і продовжити термін служби двигуна.