Історія показує, що з кожним десятиліттям машини ставали швидшими: раніше вони ледве обходили пішоходів, потім конкурували з кіньми, потім — з потягами, а сьогодні деякі спорткари майже наздоганяють легкі літаки. Моторист розповів що у результаті виробники почали обмежувати швидкість, щоб забезпечити безпеку.
На шкалах панелей приладів часто стоять цифри, які реальні автомобілі рідко досягають. У сучасних в Renault Duster – 210, хоча фактична швидкість – 180, у Mitsubishi Outlander – 240.
Варто зауважити, що все це виключно для створення враження більшої потужності. У минулому бренди виборювали увагу споживача, а великі цифри здавалися значними. Навіть якщо машина не досягає цих швидкостей, велика кількість створює відчуття потужності та запасів. Крім того, для заводів це простіше і дешевше: вони використовують ту саму приладку для різних моделей, закладаючи запас на майбутнє. Психологічно великі цифри викликають упевненість у водія, що його машина здатна на більше.
Також шкала розширена в зоні звичайних швидкостей (80-140 км/год), щоб стрілка не виходила за межі та було зручно читати. Пов’язано це з тим, що водії перед очима бачать цифри саме в діапазоні від 10 до 2 за тимчасовою шкалою. При цьому існує й похибка – завищення показника під час поїздки на кілька км/год (зазвичай 2-3). Вона допомагає водієві бути обережнішими та уникати штрафів, а виробники при цьому отримують менше претензій та скарг.
