Під час перевірки на дорозі багато водіїв намагаються приховати правду, однак досвідчені інспектори легко розпізнають нещирість не лише за словами, а й за поведінкою. Як зазначають патрульні, водій починає “говорити” ще до того, як відкриє рота – очі, жести та дрібні рухи часто видають емоційний стан.

Першою ознакою є невідповідність міміки словам. Людина може запевняти, що не перевищувала швидкість, але в цей момент опускає погляд або ховає руки в кишені. Другою – надмірна деталізація. Коли водій намагається переконати, додаючи зайву інформацію про місце, час чи знайомих, це часто свідчить про вигадану історію.

Третя ознака – суперечливі твердження. Якщо протягом кількох хвилин версія подій змінюється, поліцейський одразу розуміє, що перед ним нещирий співрозмовник. Четверта – нервові жести, зокрема почухування обличчя або шиї. Такі рухи видають напруження навіть у тих, хто зовні здається спокійним.

П’ята риса – уникання прямих відповідей. Коли на запитання про вживання алкоголю людина починає виправдовуватись або говорити про інше, інспектори майже завжди розуміють, що чують неправду. Шоста – паузи перед відповідями. Як пояснює львівська психологиня Марина Левчук, правду зазвичай говорять одразу, тоді як брехня потребує часу на вигадку.

І нарешті, агресія. Підвищений тон або роздратування без очевидної причини часто свідчать про страх бути викритим. Хоча жодна з цих ознак окремо не є доказом обману, разом вони утворюють для поліцейського чітку картину поведінки людини, яка намагається приховати правду.