Варіаторна коробка передач забезпечує плавний рух і економію пального, але має суттєві недоліки: високу вартість обслуговування, схильність до перегріву та слабку динаміку. Автомеханік розповів, кому CVT може не підійти.
На відміну від класичної АКПП, варіатор вимагає частішої заміни рідини – приблизно кожні 20 тисяч км, що втричі частіше і дорожче. Ремонт також складніший: якщо в «автоматі» можна замінити окремі компоненти, то в CVT зношений ремінь змінюють повністю, а пошкоджені шківи означають фактичну заміну всієї трансмісії.
Якість обслуговування критично важлива. Низькопробна олива чи несвоєчасна її заміна можуть швидко вивести коробку з ладу. При цьому економія пального навряд чи компенсує дорогий ремонт.
Через особливості конструкції варіатор працює з постійним тертям між ременем і шківами, що підвищує нагрівання. В умовах спеки, заторів і частих стартів трансмісія перегрівається, особливо якщо система охолодження слабка або рідина втратила властивості.
CVT найкраще підходить тим, хто їздить спокійно, без різких прискорень, і готовий ретельно доглядати за трансмісією.
