В Україні перевірили якість дизельного пального. Чи витримає морози

Під час війни питання якості дизеля взагалі має стратегічне значення, оскільки на ньому працює не лише транспортна інфраструктура, а й ЗСУ. Крім того, багато підприємств та об’єктів критичної інфраструктури зараз дуже залежать від дизельних генераторів, які працюють при відключенні електрики. Через неякісне паливо, генератор вийде з ладу на порядок швидше за автомобільний двигун, а ремонтувати його складно і дорого.

Паливний ринок, у тому числі дизельного пального, за місяці війни переформатувався, витримав кризу зміни каналів та дефіциту ресурсу. Чи витримає він іспит на якість, перевірили фахівці Інституту споживчих експертиз, які провели велике дослідження дизельного пального на українських АЗС.

На цей раз відбори пройшли на території всієї країни, відібрано 19 зразків «звичайного» дизельного палива в наступних мережах — ОККО, WOG, SOCAR, SHELL, KLO, PRIME, ZOG, АВІАС, AMIC, AVANTAGE 7, CHIPO, BVS, БРСМ-нафта 5. Крім того, у низці мереж були придбані зразки преміальних сортів дизельного палива, а саме Pulls Diesel Арктика OKKO, Mustang + WOG, Ventus Diesel KLO, Nano Extro SOC та Euro+БРСМ-нафта. Це паливо коштує дорожче, ніж «звичайний» дизель, і зазвичай позиціонується як пальне сорту «Арктика» з дуже великою температурою замерзання.

У лабораторії всі зразки пройшли перевірку відповідності ДСТУ за найважливішими параметрами: гранична температура фільтрації, температура спалаху у закритому тиглі та вміст сірки.

Експерти розділили результати, отримані в лабораторії на зони – зелену та червону. У першу потрапили мережі, результати яких відповідали всім нормативам та мали запас міцності за якістю, та червону мережу, паливо в яких не відповідало нормативам чинного ГОСТу. Зазначимо, що у воєнний час дозволено реалізувати пальне навіть застарілому стандарту ЄВРО 3, тому формально учасники червоної зони «в законі». Тут уже кожен має робити висновки самостійно.

Зелена зона (стандартне дизельне паливо)

Із загальних 19 зразків «звичайного» дизельного пального лише 8 мереж зуміли потрапити до групи лідерів. Пальне від SOCAR, ОККО, WOG, KLO, PRIME, ZOG, AVANTAGE 7 та CHIPO відповідали всім вимогам ДСТУ 7688:2015. Отже, спершу було перевірено головний для водіїв параметр – морозостійкість. У лідерській групі «стандартний» дизель витримує мінус 20 (ZOG, AVANTAGE 7), мінус 21 (KLO), мінус 22 (PRIME, CHIPO), мінус 23 та 24 тримають дизель у ОККО та SOCAR. А ось WOG взагалі рекордсмен – мінус 26, що є майже «арктичним» значенням.

Ще один важливий параметр – температура спалаху дизельного палива. Цей показник може дати відповідь, чи не потрапляли до солярки сторонні компоненти. Норматив – не нижче 55 градусів за Цельсієм. Найкращий результат показав зразок SOCAR (70 ° С), в інших учасників також виявлено запас (WOG 67 ° С, ОККО (65 ° С). Такі результати – чіткий маркер заводського походження пального.

Ну а що з головним ворогом екології та паливної системи – сірою? Сірка «вбиває» нейтралізатори та сажові фільтри, а вилучення її з палива досить важкий і дорогий процес. Крім того, сірка – небезпечна речовина, оксиди якої потрапляють у повітря з вихлопом, і далі ми цим дихаємо на вулицях. За українськими стандартами (аналогічними до Євро 5) вміст сірки в паливі допускається не більше 10 мг/кг. У всіх учасників зеленої зони шкідлива сірка була нижчою за норматив, найменше — у «євродизелю» PRIME (6 мг/кг), а також KLO та SOCAR (по 7 мг/кг).

Червона зона

На цей раз червона зона аутсайдерів виявилася, на жаль, дуже великою. Зразки 11 мереж у тому чи іншому параметрі не витримали нормативів профільного ДСТУ. У розрізі морозостійкості 8 зразків не пройшли випробування холодом. Норматив – не вище мінус 20 °С. У деяких ці відхилення незначні (SHELL, Neftek, U.GO мінус 18-19 ° С), а в інших ситуація набагато сумніша. Зокрема, дизельне пальне в мережі АВІАС перестане прокачуватися через фільтри вже за мінус 11 °С, BILL OIL – мінус 9 °С, а пальне AMIC взагалі застигне за мінус 7 °С!

Температура спалаху не відповідала нормативу зразків мереж AMIC, БРСМ-нафта, BILL OIL, ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ та ПАТРІОТ. У «рекордсмена», зразка ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ, при нормі не нижче 55 ° С, виявлено 20 ° С!! Такі результати можуть свідчити про не заводське походження пального, а також значно підвищують ризики його пожежонебезпеки. Як відомо, чим нижча температура спалаху, тим більша ймовірність її загоряння за ДТП або інших надзвичайних обставин.

Із сіркою у аутсайдерів теж біда. Більш ніж 10-кратне перевищення зафіксовано у мережах БРСМ-нафта, BILL OIL, ПАТРІОТ та ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ. Причому в останньої – “солідне” перевищення в 32 рази (!). Схоже, пальне цих мереж вироблено на міні-НПЗ, де глибина переробки бажає кращого.

Преміальне дизельне паливо

Чимало автомобілістів цікавить питання, чи варто переплачувати за «іменний» сорт? З абсолютною впевненістю можна сказати, що у разі дизельного пального – однозначно так. Експерти виявили, що майже всі зразки преміуму виявилися справді арктичними, причому навіть із запасом. Як мережам вдається знаходити дефіцитне в Європі дизельне пальне арктичного класу, загадка. Але факт, що він таки заїжджає до України у товарних масштабах. Найбільша температура замерзання – зразок Pulls Diesel Арктика OKKO (мінус 36°С). Mustang + WOG, Nano Extro SOCAR витримали замерзання до мінус 35 ° С, Ventus Diesel KLO – мінус 33 ° С. А ось Euro+БРСМ-нафта не дотягнула навіть до нормативу стандартного дизеля – лише мінус 19°С. По сірці найкращі показники зразка Nano Extro SOCAR (4 мг/кг) та Pulls Diesel Арктика OKKO (5 мг/кг).