Нова бензинова реальність. Час змінювати правила споживання

1
975

Україна будує ринок з нуля: до чого треба звикати споживачам

Попри обіцянки та рішення уряду бензинова криза не вщухає: постають нові виклики. І гравці ринку, і влада приходять до розуміння, що так як було до війни, вже ніколи не буде. Час змінювати своє ставлення до проблеми і споживачам… Питання «Чому немає пального?» вже ніхто не ставить.

Європа рятує Україну

Держава з коліс будує новий ринок нафтопродуктів і систему його забезпечення. Європа стала нашим головним і єдиним джерелом постачання бензинів та дизпалива. З новин знаємо: шляхи постачання в Україну через порти в Одесі, Херсоні заблоковані агресором; постачання з Литви через Білорусь припинено; постачання з країн-агресорів Росії та Білорусі заблоковано. Ракетами агресора знищено Кременчуцький НПЗ, виробництво на якому до війни забезпечувало близько 15% потреб в споживанні українського ринку нафтопродуктів. Крім того ворогом знищено – 27 нафтобаз. Війна триває, скільки ракет ще буде випущено по інфраструктурі – питання без відповіді.

Ще на початку 2022 року в Україні працював один великий нафтопереробний завод у Кременчуці та близько 20 міні-НПЗ, які забезпечували країну 20% необхідних нафтопродуктів. Близько 40% імпорту припадало на Білорусь, 30% – на Росію, інше (приблизно порівну) – на Польщу, Литву та морські постачання з Греції, Італії та Іспанії.

Уряд після оптимістичних заспокійливих заяв перейшов до вирішення надскладних і нетривіальних логістичних викликів. Як повідомив під час дискусії на Energy Club перший заступник міністра економіки та торгівлі України Денис Кудін, питання постачання нафтопродуктів в Україну вирішувалось тиждень тому на зібранні міністрів енергетики країн Європи в Польщі.

Важливо розуміти, що в Європі ніхто не чекав на нас з такими об’ємами споживання. Новий запит від України порушує всі логістичні ланцюги, які в імпортозалежній Європі, вибудовувались роками. Європейським компаніям також доводиться перебудовувати свої маршрути поставок.

Взяти до прикладу Польщу, яка в рік споживає 7 млн тонн нафтопродуктів. Вона пообіцяла Україні віддати четверту частину свого Держрезерву. Тобто 3 млн тонн своїх запасів наш союзник тепер має поповнити також за рахунок постачання з інших джерел.

«Ніхто раніше навіть уявити собі не міг, що Україна буде постачати нафтопродукти з Нідерландів …»

На сьогодні, за інформацією Мінекономіки, картина з дизпальним в Україні дещо краща ніж з бензинами. «За дизпаливом ми входимо в баланс споживання, якщо брати місячні розрахунки. У деякі дні поставки перевищують споживання на 20%.

Динаміка закупівельних цін на дизельне паливо з початку квітня 2022 року

Із бензинами ситуація гірша: поточні обсяги імпорт не покривають потреби. Оператори ринку завжди мали залишки на складах на 15-20 днів реалізації, що перекривало стрибки попиту в окремі сезони. Сьогодні ж в деяких операторів запасів на три дні, а більшість працює з коліс», – констатував Денис Кудін.

Українські консалтингові агенції в енергосекторі пояснюють ситуацію так: вся європейська логістика «заточена» під імпорт дизпалива, як більш критичної позиції для Європи. Відповідно всі потужності в портах (трубопроводи, резервуари) зарезервовані під дизпальне і не можуть приймати бензини. Українські трейдери в таких умовах готові навіть проінвестувати та реанімувати законсервовані потужності для завантаження бензинами.

Зараз читають  Україні передадуть бронемашини Bushmaster: характеристики і призначення

Дефіцит бензину – не лише українська проблема

У той же час, за прогнозами, у більшості країн Європи зростає споживання бензинів. У Польщі ця тенденція спровокована припиненням постачання скрапленого газу з Росії: у результаті ціни на це паливо зростають, тому споживачі переходитимуть на бензин. У зв’язку з цим для України, постають нові виклики.

Сьогодні українські оператори вишукують будь-які варіанти збільшення поставок палива. Одне з нових логістичних рішень винайшла для себе компанія КLO. Вона здійснила обмін засобами доставки з компаніями-конкурентами. КLO віддала свій парк бензовозів компаніям WOG і OKKO, а ті в свою чергу поділилися вагоно-цистернами. Співвласник АЗС КLO Вячеслав Стешенко розповів: «Ми порахували, що наш бензовоз в місяць робить лише 10 ходок. Однак, якщо цей бензовоз залишатиме ресурс на західному кордоні і не доставлятиме ресурс в центр країни, то він робитиме – 20 ходок. Тому була придумана схема обміну. Бензовози віддали конкурентам, а вони нам вагоно-цистерни. В результаті в Центральну Україну заходить на 300 кубів більше ресурсу, якщо рахувати у бензовозах. Тобто йде боротьба за кожен літр».

Достукатися до споживачів

У критичній ситуації все актуальнішим стає питання зменшення споживання палива споживачами, які не задіяні в роботі критичної інфраструктури та оборонному комплексі.

Провідні експерти ринку закликають до перебудови споживання, тверезої оцінки українцями подій, що відбуваються в країні. Достукатись до споживачів пропонують через публічні звернення уряду та президента. Що стосується ціни та скасування державного регулювання цін, то представники Мінекономіки запевнили, що уряд не дозволить займатись мародерством окремим мережам. Є випадки, коли окремі АЗС на Заході України поставили ціну 75 грн на бензин. Такі продавці пального перевіряються відповідними органами.

«За кожну спалену тонну палива в Україні, окупант має заплатити в десятикратному розмірі»

Не оминемо увагою агресивний рецепт з наповнення країни пальним, яким поділився член правління «Укрзалізниці» Орест Логунов. За його словами, російські виробники контролюють значну частину європейського ринку нафтопереробки та логістичні системи постачальників. І це ризик для України, але він може стати й можливістю. Вона полягає в частковій націоналізації Євросоюзом активів агресора, які виробляють нафтопродукти. Або ж Європа могла б покласти спецобов’язки на російських виробників або тих, які мають російську частку капіталу. «Це своєрідна форма тиску на російських виробників. За кожну спалену тонну палива в Україні, окупант має заплатити в десятикратному розмірі. Зараз ситуація асиметрична. Росія нас бомбить, а ми бігаємо по Європі шукаємо паливо. Треба переставати лікувати гангрену гірчичниками. Треба різати ногу, і бажано, щоб це була російська нога», – вказав Логунов.

Лілія Клочко, для «Главкома»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підпишись на нас в Google НОВИНИ, щоб отримувати більше свіжих новин!

1 коментар

  1. Я, інвалід II групи. Машина, – це мої ноги. До цього моменту, 12 річне авто проїхало аж…, 27 тис. км. Зараз вона взагалі стоїть, бо стояти годинами в черзі, або платити шалені гроші, я не маю можливості. Якщо у Ізраїлі, який воює, держава доплачує таким категоріям людей, саме на використання палива, то у нас і в кращі часи, вона зовсім не звертала на них уваги, а під час війни і поготів. Хоча вона могла б виділяти хоча б 20 л. на місяць, щоб інвалід мав можливість хоча б в магазин заїхати… Після війни людей з обмеженими можливостями стане набагато більше. Цікаво, хоч якісь думки у наших можновладців виникають? Чи окрім слова “ДАЙ”, інших слів вони не знають?

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.