Ситуація з пальним: хто торгує та за якими цінами

Нестача палива за умов державного регулювання цін грає все новими фарбами. Вже проглядаються основні категорії заправників.

Про них у своєму блозі розповів аналітик паливного ринку Сергій Куюн.

Прямі

Як правило, несистемні АЗС. Самотні або невеликі мережі АЗС, що відкрито торгують за цінами, значно вищі за встановлені чиновниками. Вартість – 53-60 грн/л. Вони користуються законами ринку.

Хитрі

Ці маскують торгівлю за завищеними цінами або просто тримають сухі заправки, продаючи все паливо в опті.

На цих заправках нулі або незрозумілі позначення типу 0,99 або 0,1 (мовляв, бензину немає, але є). Але на касі вам запропонують купити паливо або через програму, або талони, або прямо на місці за кеш, пробиваючи по касі талони власної мережі. Ціни на 5-20 грн/л дорожчі за “чиновницькі” – 50-60 грн/л.

Такі мережі, як UPG, стоять з порожніми станціями, хоча паливо компанія завозить чимало. Його вона реалізує гуртом, де ціни не регулюються. Оптова ціна на ДП сьогодні стартує від 50 грн/л, тоді як на станціях не має перевищувати 44,76 грн/л. Формально порушень немає. Бізнес є бізнес.

Слухняні

Ті, хто торгує в роздріб за регульованими цінами. Типові представники виду – ОККО та WOG. Проте пального у них маже немає. А якщо є то, з спеціальними умовами (обов’язкові картки лояльності та ліміти відпуску в одні руки).

Проблема держрегулювання

Якщо скасувати держрегулювання, то паливо з’явиться? Однозначної відповіді тут немає, але очевидно що ціни зростуть до європейських. Звісно ситуація покращиться, але не сильно. Від цього в Європі не з’являться цистерни та локомотиви – основна причина нестачі нафтопродуктів в Україні.

Справа утому що сенс держрегулювання у його нинішньому вигляді незрозумілий з інших міркувань. Ніхто не контролює дотримання граничних цін і схеми обходу. За таких умов держрегулювання повністю втрачає сенс.