Кількість активних АЗС в Україні за час війни зменшилась утричі, як і приватне споживання

Кількість автозаправних станцій в Україні від початку війни зменшилася втричі, приблизно на стільки ж поменшало і приватне споживання пального, повідомив директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.

“За нашими оцінками, працює третина від загальної кількості АЗС, це приблизно 2,5 тис. станцій, до війни було 7,5 тис. Безумовно, основною причиною є нестача пального. Споживання знизилося також утричі порівняно з довоєнним рівнем”, – сказав він на закритому брифінгу у Медіа-центрі у Львові в понеділок.

При цьому Куюн зазначив, що трейдери чи власники мереж змушені забезпечувати найбільш стратегічні та потужні свої об’єкти, розташовані переважно в обласних центрах чи на основних трасах, тоді як периферійні станції змушені простоювати, хоча споживачів там також дуже багато.

За його словами, дефіцит пального особливо загострився після зупинки Кременчуцького НПЗ у результаті ракетної атаки російських загарбників.

“Багато компаній, особливо центральної, східної та південної України, втратили головне джерело постачання для себе. Єдиним виходом для них є самостійний імпорт через західний кордон. Йдеться головним чином про те, щоб невеликі регіональні компанії бензовозами виїжджали за кордон і привозили пальне”, – пояснив він.

Водночас обмеження державою цін на пальне та висока собівартість доставки не дозволяє активізувати такий вид постачання, вважає експерт.

“Це постачання дуже довге, лише до кордону можна їхати 800 км. А вартість цього пального вища за ціни, встановлені урядом. Відповідно, у них немає жодної економіки або хоча б беззбиткового рівня, і, відповідно, немає і мотивації”, – наголосив директор “А-95”.

На його думку, виходом із ситуації може бути тимчасова відмова від держрегулювання, щоб якнайбільше компаній могли виїхати та привезти пальне з-за кордону. Втім, поки що немає сигналів про готовність уряду піти на такі кроки, зазначив він.

“Там йдуть певні дебати, сподіватимемося, що ми дочекаємося правильних і необхідних рішень”, – повідомив Куюн і додав, що уряд у цьому випадку хвилюється щодо цін.

При цьому він назвав відповідальним рішення щодо суттєвого зниження податків на пальне, хоча вже й недостатнім. “Фактично воно ці податки скасувало взагалі, дуже необхідний крок, але тоді у нас був Кременчуцький НПЗ, що працює. Зараз ситуація змінилася і вимагає нових кроків, щоб ринок наповнювався. У цій ситуації не може бути простих рішень”, – висловив переконання експерт.

Як повідомлялося, у березні Верховна Рада з ініціативи уряду обнулила акциз на пальне та знизила ставки ПДВ до 7% із 20%.

Відповідно до рішення уряду, ціна на “преміальне пальне” не може більш ніж на 5% перевищувати ціни звичайного пального. На кінець березня з урахуванням граничних торговельних націнок максимальна ціна на “звичайний” бензин для його продажу через мережу АЗС не повинна перевищувати 33,53 грн/літр, на “звичайне” дизпаливо – 37,43 грн/літр.

2 квітня російські окупанти своїм обстрілом знищили інфраструктуру Кременчуцького нафтопереробного заводу і той перестав працювати.