Як заправити авто в Європі: відмінності від українських АЗС

Опинившись у чужій країні, більшість українських автомобілістів, що тікають від війни, відчувають стрес і розгубленість: все нове, незнайоме і незрозуміле. ”Авто 24” cпробує зняти бодай одну проблему – розповісти про нюанси заправки на європейських АЗС.

Строго кажучи, принципових відмінностей від наших заправок в Європі немає: ті самі колонки, пістолети та літри. Але нюанси є,і на фоні загального стресу від зміни обстановки вони можуть збити водія з пантелику.

Робота АЗС

Заправки в європейських країнах можна умовно розділити на ті, що стоять на автотрасах, і ті, що розташовані у населених пунктах. Заміські зазвичай мають вищі ціни, але до них не треба звертати з автобану і кружляти незнайомими вуличками.

Автозаправки на магістральних трасах у Європі працюють цілодобово, але ціни на них традиційно вищі за ті, що розташовані у містечках

На невеликих заправках у містечках та на другорядних дорогах може бути всього два види палива – бензин марки 95 та звичайний дизель. Автогаз продається як на окремих станціях, так і на загальних з рідким пальним.

Частина заправок закрита вночі, однак при цьому на них буває можна заправитися через банківський термінал, вбудований просто в колонку. Щоправда, для цього треба знати одну з мов, які пропонуються на екрані – колонка покроково підказує на дисплеї, як треба діяти.

В розвинених країнах алгоритм заправки відрізняється від нашого. По-перше, не завжди є заправники, і всі маніпуляції треба робити самому, у тому числі і під’єднання газового пістолету. По-друге, ви спочатку маєте заправити машину, а потім йти до каси у приміщення і платити гроші.

Заправка автогазом LPG в Європі може відрізнятися настільки, що про неї варто поговорити окремо.

Автогаз

В усіх європейських країнах, до яких прямують біженці з України, можна заправитися скрапленим газом. Особливості у тому, що нерідко це доводиться робити самотужки – заправників часто немає в принципі. І ще один сюрприз: пістолети для заправки газом у деяких країнах можуть бути іншими, тобто знадобиться перехідник. На щастя, якраз в п’ятьох прикордонних країнах пістолети такі самі, як і наші – це так званий італійський тип Dish.

Якщо пістолет не підійшов, знадобиться перехідник – а вони є на заправках не завжди, або видаються під грошову заставу. В ідеалі, звичайно, мати перехідник з собою. Ціна пропан-бутану, яким заправляються українські машини з ГБО, в Європі традиційно складає 50–60 % від основного для європейців 95-го бензину.

Сорти пального

Так само як і в Україні, в Європі є бензини марок 92 (іноді – 91 та 93), 95, 98 та 100. Основними є 95-й і 98-й, в той час як 92 у більшості країн доволі рідкісний. Дизельне пальне може бути звичайне, підвищеної якості, а крім того, додатково може продаватися так званий біодизель (про це нижче).

Поряд з цифрою октанового числа (RON – за дослідницьким методом), сорти бензину часто маркуються тим чи іншим товарним ім’ям. Найчастіше 92-й бензин маркетингового імені або не має, або має титул Regular. Сорт 95-й зазвичай має приставку Super, а 99-й и 100-й величають усілякими “перфектними” формами схвальних прикметників: Supreme, Super power, Super+, Super max, Ultimate, Extra – в залежності від фантазії маркетологів конкретної мережі АЗС.

Пальне на європейських АЗС мають різні маркетингові найменування, але завжди позначається з октановим числом – на нього треба орієнтуватися

Скраплений пропан-бутан, на якому працюють українські автомобілі з ГБО, маркується як LPG, Autogas або GPL (нечасто), і частіше він зустрічається на великих заправках на автобанах. Не плутайте його з газом CNG – це стиснений природний газ метан, на якому в Україні працюють автобуси та вантажівки.