16 грудня, депутати Верховної Ради України схвалили Закон про локалізацію виробництва 3739.
Закон підтримало 323 нардепа.
Про це повідомив у себе на сторінці в Facebook Дмитро Кисилевський, заступник голови комітету з питань економічного розвитку у Верховній Раді. За його словами, українська промисловість відчуватиме позитивну дію цього закону щонайменше наступні 10 років.
Так, за законом, з середини 2022 року не менше 10% української складової вимагатиметься на державних тендерах по закупівлі міського транспорту, комунальної техніки, залізничного транспорту, продукції енергетичного машинобудування та аероспейсу. І цей поріг зростатиме щорічно на 5%, доки не досягне 40%. І таким він залишатиметься до кінця 10-річного терміну.
Кабінет міністрів також отримав право збільшувати перелік товарів, до яких застосовуються вимоги локалізації. Кабмін може збільшити на 10% або зменшити на 5% вимогу локалізації на конкретну категорію товарів на 1 рік. А також, на випадок якоїсь екзотичної термінової потреби, може зменшувати вимогу локалізації до нуля на конкретну закупівлю.
Вимоги локалізації не застосовуються до ЄС, США та деяких інших країн — підписантів GPA (угода СОТ про публічні закупівлі). Їхня частка в зазначених категоріях товарів становить близько 20%. На решту ж країн, що забезпечують 80% імпорту за зазначеними категоріями – Білорусь, Туреччина, Китай та ті, що не підписували GPA – вимоги локалізації діятимуть.
За словами Кисилевського, на такий неприємний компроміс нардепи були змушені піти через блокування цього законопроекту європейськими партнерами.
