Лучанка розповіла, як розмитнюють «євробляхи»

Лучанка Ірина Новосад обурена чергами та відсутністю їх організації у Регіональному сервісному центрі МВС у Волинській області.

Своє обурення вона описала в історії, яку опублікувала на своїй сторінці у мережі Facebook.

Публікуємо її текст повністю:

«Взяти талончик у Регіональному сервісному центрі МВС у Волинській області – це дуже весела розвага. Пам’ятаєте, як пафосно все відкривали, розповідали про якість послуг, електронні черги, гарні сучасні офіси, навіть дитячий куточок та буккросинг?! Так от до одного місця це все, якщо організувати нормальну чергу вони не здатні у моменти напливу відвідувачів.

А момент цей, звісно, настав! Бо разом з тими, хто продає, чи купує авто, отримує права тощо, є тисячі тих, хто його розмитнює. І коли приймали цей абсолютно корупційний закон про “бляхи”, то хтось у сервісному центрі мав подумати, що через пару тижнів в коридорах їхніх приміщень буде пекло. І ніякий буккросинг їх не врятує від обуреності та озлобленості людей!!!

Значить система наступна:
Приходиш ти вночі під сервісний центр, у суцільному мороку шукаєш когось зі списком на обшарпаному листочку А4 записуєшся в чергу, яку формують самі люди.

Ми приїхали сьогодні в 5 ранку, були вже 28-мі… Якщо ви мене спитаєте, чому ми не зареєструвалися онлайн, то поясню: на рецепції мене запевнили, що такої опції немає(!). Зверніть увагу: НЕМАЄ!

Добре, що хоч мені сказали, що треба зробити всі необхідні проплати перед тим, як ставати в чергу. Бо просто зараз чую, як чоловік готовий порвати чувака з рецепції. Бо цей нещасний мужчина не оплатив зборів, простояв чергу, йому не видали талон, бо без проплати не видають, і коли він через 40 хвилин повернувся з проплатами, здогадайтеся що (?!) Правильно: талони закінчилися! Тепер він має пройти ці пекельні кола знову.

Значить далі: відкривається центр в 9:00. У цей момент близько 150 людей на сходах готові знести, затоптати один одного. Варто зауважити, що більшість це робить не через те, що має паскудну натуру. Просто всі знервовані, голодні, не виспані (запис в чергу вночі, пам’ятаєте?!) І більшість розуміє, що їм сьогодні може не вистачити талончиків, а вони вже другий-третій-четвертий раз приходять…

Значить стою, слухаю список. Жіночка читає, але трохи тихо, не всі чують, навколо легкий балаган… В якийсь момент натовп зносить ту жіночку всередині і сам запихується. Крик, гам, обурення. На нічний список вже ніхто не зважає, хаотично формується нова жива черга.

Працівник сервісного центру зберігає холоднокровний спокій, лише періодично погрожує припинити видавати талони! Добре діло: не змогти організувати процес, а потім погрожувати людям… Це так по-нашому!!!

Попали ми в приміщення десь о 9:15. Люди перед собою перемовляються, що вже 130 талонів видано. Бо виявляється, що таки існує (!) ЗАПИС ОНЛАЙН (!), про який ніхто ні слова не казав особисто мені, коли приходила уточнювати інформацію, про який нічого ніде не написано ні на сайті, ні у приміщенні центру. Хоча… Може, десь і написано, але явно так, щоб ця інформація не стала “достоянієм общєствєнності”!

В 9:51 я отримала свій талон: 193. Я так розумію, що за мірками цього сервісного мікровсесвіту, мені дуууже пощастило: типу отримала талон в той самий день.

Наскільки зрозуміла з розмов розлючених людей, відразу після 10-ї талони скінчилися. Система перестала їх видавати.

Тепер знову чекаю на свою чергу до спеціаліста. Скільки чекати і які ще сюрпризи на мене чекають – ніхто не скаже, бо в цьому хаосі ніхто нічого не знає напевне.

А ще в такому хаосі дуже просто “рєшати”, як кажуть у нас в народі. Мені називали суму 100$. Це ціна вашого спокою, збережених нервів та повноцінного вихідного. 100$ – і ти спиш вночі, не мерзнеш на вулиці, не ризикуєте бути затоптаним, просто приходиш потім за необхідними документами.

От така історія… Далі буде  ;)».