Закони про розмитнення «блях», прийняті в Києві, найбільше позначилися на прикордонних областях. Тисячі авто, на яких кожні п’ять днів їхні власники були змушені їздити на «пересічку», тепер невиїзні. Із цим явищем зникає і цілий пласт життя мешканців цих регіонів. А також бізнес, який намагалися вести люди, курсуючи між двома кордонами.
У репортажі із Закарпаття «КРАПКА» розповідає про те, що відбувається із цінами на «бляхи» на прикордонних автобазарах, на що готові радикально налаштовані власники машин та чому вони підозрюють організацію «Авто Євро Сила» у співпраці з владою.
«Свідки п’ятого дня»
«Пересічка» тепер в історії, і найперше, що впадає в око на прикордонних пунктах пропуску, – відсутність черг. «Свідки п’ятого дня», як жартома називали «пересічників», бояться перетинати кордон, адже при поверненні будуть змушені розмитнювати авто або вносити за нього велику заставу.
«О, в моєї подруги дитина виросла в «пересічці». Подруга три роки має «бляху», так що сина, якому зараз чотири, весь час возила із собою. Чоловік у неї не водить, і вона в цих «пересічках» весь час. Могли півночі простояти в черзі, бо на словацькому кордоні вони завжди були величезні», – розповідає нам мешканка Ужгорода Ірина.
Також практично зник пов’язаний з «пересічниками» бізнес. Зазвичай люди намагалися «відбити» пальне: наприклад, возили за кордон цигарки й алкоголь, а звідти – побутову хімію чи якусь техніку. Проте інші ставилися до цього серйозніше: займалися секонд-хендом, брали із собою пасажирів чи «піджаків» – людей, які перевозили різні товари на собі.
«Тепер, щоб продовжувати цим займатись, машину треба розмитнити. Але автомобілі на українських номерах впадатимуть в око. У прикордонних регіонах поліцейські дивляться на такі авто «з апетитом», адже для них ми потенційні порушники. По-перше, у нас мовний бар’єр, по-друге, можуть виникнути питання до аптечки. І щонайменше 20 євро треба буде викласти», – говорить «КРАПЦІ» керівник закарпатського відділення ГО «Доступне авто» Павло Білецький.
Виняток становлять лише ті закарпатці, які мають подвійне громадянство. Перетинаючи кордон, вони можуть показувати другий паспорт. У цьому разі з їхнім автомобілем нічого не буде, тож розмитнювати його не треба.
«Якщо не зможу продати, поставлю в гараж»
Місцеві автомобілісти говорять, що в Закарпатті на «бляхах» їздить ледь не кожне третє авто. Переважно це дешеві машини «для їзди, а не для понтів», яким більше десяти років. Хоча є й відносно нові моделі, придбані за 6–7 тис. дол. Скасування «пересічки» змушує власників замислитися про їх продаж.
Щоб зрозуміти, що тепер робиться з цінами, журналіст «КРАПКИ» поїхав на авторинок, який в Ужгороді збирається щонеділі на окружній. Нам знову допоміг мешканець Ужгорода Роман Стойка, з яким ми їздили у Словаччину дивитися на залишені там українськими господарями автомобілі.
На ужгородському авторинку «бляхи» ставлять не на основному майданчику, а по обидва боки від проїжджої частини – економлять на оренді місця. Ми очікували побачити тут сотні машин на іноземній реєстрації, проте їх виявилось менше: приблизно кожен п’ятий автомобіль. Це седани, універсали, хетчбеки, буси. Ціни починаються від 2–2,5 тис. дол.
