Toyota RAV4 четвертої генерації часто обирають через імідж надійного та безпроблемного кросовера, проте й у цієї моделі є слабкі сторони. Фахівці називають щонайменше дві серйозні зони ризику, здатні призвести до значних витрат. Розповідаємо, на що варто звернути увагу перед покупкою та під час експлуатації.
Придбання вживаного RAV4 зазвичай здається безпечним вибором – японський бренд давно асоціюється з довговічністю. Однак за простою та знайомою конструкцією приховуються нюанси, які можуть боляче вдарити по гаманцю. Найбільше запитань викликають двигуни та трансмісії, де зустрічаються як типові “болячки”, так і несподівані дрібні проблеми.
Двигуни: надійні, але з нюансами
Базовий бензиновий мотор 2.0 (3ZR-FE) з подвійною системою зміни фаз газорозподілу загалом вважається вдалим. Ланцюг ГРМ здатен витримувати до 250 тис. км, а фазорегулятори рідко потребують заміни раніше ніж після 150 тис. км. Проте у дорестайлінгових версіях траплялися відмови системи Valvematic – актуатор інколи виходив з ладу вже на пробігах до 50 тис. км, а ремонт обходився недешево. Після 2015 року проблему усунули, однак уважність при виборі авто з пробігом не завадить.
Мотор погано переносить перегрів: забитий радіатор або старий антифриз швидко призводять до серйозних наслідків. Масло бажано міняти частіше за регламент, а дросель – регулярно чистити. Система VVT-i чутлива до в’язкості мастила: занадто густе може викликати збої в роботі фаз газорозподілу. Також типовою проблемою залишаються протікання водяної помпи.
Версія з двигуном 2.5 позбавлена частини цих недоліків – тут рідше трапляються проблеми із сальниками колінвала та муфтою фазообертача. Водночас насос системи охолодження й тут не вирізняється довговічністю, а його заміна коштує недешево.
Дизель: економія з ризиками
Дизельний RAV4 з мотором 2.2 (2AD) отримав інші налаштування паливної системи та позбувся сажового фільтра. Але це не вирішило головних проблем: форсунки нерідко не доживають до 100 тис. км, а їх заміна обходиться у значну суму. Через перелив пального швидше зношуються поршні та старіє масло. Після 2015 року форсунки модернізували, але суттєвого зростання ресурсу це не дало.
Ще одне слабке місце – прокладка ГБЦ, яка після 150 тис. км може втрачати герметичність. Причина – мікротріщини в блоці циліндрів, що веде до витрат масла й антифризу та зрештою – до капремонту двигуна.
Трансмісії: вибір широкий, але без ідеалу
Механічна коробка передач доступна лише з бензиновим 2.0 і загалом відзначається витривалістю: зчеплення часто служить до 200 тис. км. Варіатори Aisin K111 і K111F за умови спокійної їзди та регулярної заміни масла здатні пройти до 250 тис. км, але частіше здаються після 150 тис. через знос підшипників валів. Перед купівлею обов’язкова діагностика зі сканером, перевіркою стану масла та тест-драйвом у різних режимах.
Автоматичні коробки на бензинових і дизельних версіях – це доопрацьовані агрегати від Camry. Вони вимагають регулярної заміни масла та чистки радіаторів охолодження. У дизельних версіях слабким місцем залишаються підшипники переднього планетарного ряду, які можуть почати шуміти після 150 тис. км.
Повний привід і підвіска: дрібниці з наслідками
Під час експлуатації поза асфальтом часто страждає різьблення задньої стійки стабілізатора. У версіях з мотором 2.5 кліренс додатково зменшується через низьке розташування приймальної труби глушника, тому після закінчення гарантії власники нерідко змінюють її конфігурацію. Погнуті стійки стабілізатора зазвичай замінюють недорогими аналогами з додатковим мастилом під пильовиком.
Ще одне слабке місце – муфта повного приводу: її підшипник із часом починає характерно гудіти. Офіційно пропонують міняти вузол у зборі, але на практиці достатньо підібрати підшипник за VIN, замінити його та оновити масло – це значно дешевше. Іноді допомагає навіть промивання й повторне змащення. Також після 100 тис. км може з’являтися підтікання кутового редуктора, але зазвичай ремонт нескладний і недорогий.
Висновок
Попри репутацію “вічного” кросовера, Toyota RAV4 четвертого покоління потребує уважного підходу при купівлі на вторинному ринку. Основні зони ризику – двигуни та трансмісії, але й дрібні недоліки здатні створити чимало клопоту. Повна діагностика, регулярне обслуговування та знання слабких місць допоможуть уникнути несподіваних витрат і зберегти бюджет.
