Тема вибору зимових шин надзвичайно широка та складна. Конкретна модель залежить від стилю водіння, маси авто, потужності двигуна, крутного моменту та ще з десятка нюансів, які варто враховувати.

Порада перша

Для зими найкраще обирати м’яку, відносно вузьку гуму з високим профілем і протектором типу “ялинка”. Такі шини часто називають “липучками”. Дехто вважає, що вони не підходять для динамічної їзди, мають підвищений знос і виглядають не надто привабливо. Проте їхня ефективність на слизькому покритті незаперечна.

Вузький профіль забезпечує вищий тиск на поверхню дороги, а отже, краще зчеплення зі снігом. Натомість широкі шини можуть легко втратити контакт із дорогою на зледенілій ділянці – і автомобіль піде в занос.

Так, у “м’якої” гуми є свої мінуси: швидше стирається протектор, борти вразливі до пошкоджень, особливо при недокачаних шинах чи великому навантаженні. Але ці ризики легко уникнути, якщо слідкувати за тиском і станом коліс.

Коли варто міняти гуму

Вважається, що шини з вузьким профілем швидше прогріваються і краще “тримають” авто на холодному асфальті. Проте й стираються вони швидше. Європейські моделі – німецькі чи шведські, навіть якщо вироблені в Китаї, – зазвичай служать до трьох сезонів. Це цілком прийнятний термін для якісної зимової гуми.

Протектор: дрібний чи крупний?

Все залежить від умов експлуатації. Для міського транспорту, наприклад таксі, оптимальним буде крупний протектор – він краще справляється з мокрою сніговою кашею та реагентами, хоча й створює більше шуму та забруднює кузов.
Для поїздок трасами за містом краще підійде дрібний асиметричний протектор без шипів. У таких умовах важливіше не “вигрібати” зі снігу, а мати стабільне зчеплення з дорогою.

У складних ситуаціях, коли авто потрапляє в снігові замети, найкраще рішення – ланцюги протиковзання. Навіть Ланос із ланцюгами на передніх колесах може вибратися звідти, де “застрягає” повнопривідний кросовер.

Шини з дрібним протектором і високими боковинами краще тримають ланцюг, тоді як надто м’яка гума при плюсовій температурі може пошкодитися.

Чи потрібні шипи?

Мода на шиповану гуму вже минула. Вона має сенс лише тоді, коли доводиться регулярно їхати крутими підйомами або по зледенілих дорогах. У таких умовах шипи дійсно рятують. В інших випадках користі від них небагато, зате клопоту вистачає: щосезону доводиться відновлювати покришки, адже навіть якісні моделі втрачають до 7% шипів.

Яку марку обрати і як зберігати

Серед надійних брендів варто відзначити Gislaved (Continental) та Michelin. Незважаючи на скорочення поставок європейських марок, придбати хорошу гуму все ще можливо. Серед бюджетних, але якісних варіантів можна згадати SaiLun.

Раніше популярні Kumho після перенесення виробництва до Китаю стали менш зносостійкими – стираються майже вдвічі швидше.

Якість зимових шин визначається насамперед складом гумової суміші. Перевірити м’якість можна просто: залиште покришку на холоді кілька годин і вдарте нею об землю. Якщо звук приглушений – гума м’яка, якщо дзвінкий – тверда.

Зберігати шини найкраще на дисках, вертикально або підвішеними, у сухому та темному місці. Варто пакувати їх у поліетилен, але не герметично – щоб була вентиляція. І обов’язково обробляти спеціальними спреями після сезону: це запобігає висиханню, появі тріщин і втраті кольору.