Є машини, які зникають із торгових майданчиків за лічені години: щойно оголошення з’явилося – вже дзвінки, перегляди, завдатки. Але є й ті, що висять місяцями без жодного інтересу. Навіть перекупи, які зазвичай беруть усе, що рухається, обходять їх стороною. Причина проста: такі авто важко продати, а ризиків у рази більше, ніж вигоди.
Renault Fluence колись здавався гідною альтернативою Volkswagen Jetta: просторий салон, надійні мотори, перевірений варіатор. Але на ринку він так і не прижився. Люди плутають назву, не розуміють, що це за модель, а продати навіть живий екземпляр можна лише за копійки і після довгих місяців очікування.
Hyundai Elantra у поколіннях HD та MD в сімейному використанні показує себе чудово: проста, надійна, економна. Та на вторинному ринку все інакше – більшість машин пройшли через таксі або корпоративні автопарки й давно втратили привабливість. Продати таку Elantra складно, адже покупці розуміють, що ресурс там залишився мінімальний.
Opel Astra J заслуговує кращої долі: добротна керованість, широкий вибір моторів і коробок. Але бренд у багатьох асоціюється з дорогим ремонтом і проблемною електронікою, навіть якщо це лише стереотипи. У результаті потенційні покупці оминають Astra, а перекупи не ризикують вкладати гроші у машину, яка викликає більше страхів, ніж довіри.
Chevrolet Malibu виглядає солідно, комфортно і тихо, але для більшості це не альтернатива ані Toyota Camry, ані Hyundai Sonata. На оголошення про продаж такої машини покупці майже не реагують, навіть якщо ціна суттєво знижена. У перекупів немає сенсу зв’язуватися з автомобілем, який можна продавати пів року.
Peugeot 408 створювали спеціально для нашого ринку: високий кліренс, величезний багажник, міцна підвіска. Та імідж французьких авто зіпсував справу – люди досі вважають їх примхливими, дорогими в обслуговуванні й ненадійними. Продати такий седан означає нескінченні торги і пояснення, чому він взагалі вартий уваги.
Ford Mondeo – справжній аутсайдер. Власники його цінують, але новим покупцям він майже нецікавий. Для перекупа це найгірший варіант: машина, яку важко обслуговувати, ще важче продавати, та й покупці на неї трапляються занадто прискіпливі.
Citroën C5 – окрема історія. Комфортний, цікавий і по-своєму надійний, але з ярликом “страшної гідравліки та проблемної електроніки”. Багато хто навіть не розглядає його серйозно, і тому перекупи оминають такі машини без жодних сумнівів.
Ці моделі не можна назвати поганими, але ринок диктує свої правила: ліквідність і швидкий продаж важать більше за справжні якості авто. Саме тому перекупи намагаються триматися від них подалі.
